Раніше я припускав, та тепер стверджую: ми скотилися до синьо-жовтої Росії. Це треба в голову стукнутися, аби на 5-му році війни з Росією побудувати цілком російську модель політичного правління (одноосібного, однопартійного, узурпаторського). По факту ми вже маємо зеленого Наполеончика з усією повнотою влади і виходом за межі своїх повноважень.
Я про це казав на різних ефірах, а також на своїй програмі (відео внизу). І по реакції вечернєкварталівського фан-клубу зрозумів, що їх нічого аніскільки не бентежить. Ба більше – вони і є прихильниками, замовниками, оспівувачами цілковитої узурпації влади їхнім віртуальним кумиром, який не по днях, а по годинах перебирає на себе все більше важелів одноосібного впливу на всі сфери життя.
Для себе я прийняв рішення вилучити зі свого лексикону слово «презедент» і поміняти його на «узурпатор». Завдяки мільйонним масам аполітичних і малограмотних соотєчественніков, які раптом узріли в собі видатних політиканів і виборців, Україна вмить перетворилася на синьо-жовту Росію. Теж Вова і теж "давай рулі".
І це лише початок. Демонтаж державності під оплески фан-клубу триває навіть швидше, ніж очікувалося. Мене справді вражає велелюддя тих людей, які сплять і бачать себе в обіймах із північно-східним гвалтівником. Якісна меншість не має жодного на це впливу, вона усунута повністю і загнана в амплуа «гавкайте собі, а ми стахановськими темпами йдемо до путінізму в дешевій малоросійській його версії».
Палка має два кінці. Пружина стріляє тоді, коли її добряче стиснуть. Можу помилятися, але в проукраїнській спільноті зараз зароджується такий моторошний страх утратити державу, якого не було навіть під час російської атаки. Утратити державу не на війні, а в мирі на умовах ворога. Багато зараз про це думаю.