Запореберних сьогодні корчило від гасла "Слава Україні" з уст Ердогана, як, не проти ночі буде сказано, чортів від ладану. Хоча так українців - а надто українських воїнів - вітали і Грибаускайте, і Трюдо, і Джонсон, і Клінтон, і низка інших світових політиків. Оточили, їх, бідних, зі всіх сторін. Але доки вони вважають це гасло виключно бандерівським (про що сьогодні й писали з превеликою образою на турецького президента), я вам нагадаю, що в ОУН(б) перейняли його лише у 1941 році, у той час як відповідне вітання військові використовували вже понад 20 років.
Отож.
Багато хто звик вважати, що гасло “Слава Україні!” народилось на заході України, в лавах УПА на початку 40-х років минулого століття. Однак, скажімо, на Херсонщині це гасло побутувало за двадцять років до того. А вперше його було зафіксовано на зламі XIX і XX століть у Харкові. У середовищі харківської української студентської громади тоді побутувала відповідь "По всій землі слава!"
З початку минулого століття гасло можна було зустріти майже скрізь на території сучасної України, а також на тих землях, де проживали (подекуди проживають досі) етнічні українці і які зараз знаходяться в межах інших держав.
Так, подібне гасло – “Слава Кубані!” – було традиційним привітанням кубанського козацтва, яке у період революції розглядалося як частина українського етносу, а сама Кубанська народна республіка мала бути включена до складу УНР. Цікаво, що відповідь була та, що побутує і сьогодні – “Героям слава!”.
Відомо, що гасло “Слава Україні!” з відповіддю “Козакам Слава!” було традиційним вітанням у Чорних запорожців – військового формування кавалерії армії Української Народної Республіки, що існувало в 1918-1920 роках (повна назва – кінний дивізіон 2-го Запорізького полку, згодом 1-й полк Чорних запорожців). Є відомості й про те, що матроси військово-морського флоту УНР також використовували гасло “Слава Україні!”.
Чорні запорожці
А от за Гетьманату відповіддю війська на гасло “Слава Україні!” було “Гетьманові слава!”.
Використовували гасло і безпосередньо повстанці, зокрема, у Холодному Яру. Військовий-письменник Юрій Горліс-Горський, що перебував на Черкащині у період визвольної війни, писав: “Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи "Серед степу на просторі" – озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло.
Під’їжджаю до них:
— Добридень хлопці!
— Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість "Здоров" вітатися "Слава Україні", а відповідається – "Україні слава".
Після звільнення Херсона і Білозерки від більшовиків Степова дивізія на чолі з отаманом Костем Блакитним пішла до Черкащини і з’єдналась з військом Холодноярської республіки. Тоді Степового-Блакитного обрали головним отаманом Холодного Яру. Але вже за три місяці до степовиків дійшла звістка, що більшовики палять херсонські села та розстрілюють сім’ї повстанців. Отаман складає повноваження і веде дивізію додому. Відповідно я зустрічала думку про те, що саме в Холодному Яру степовики підхопили гасло “Слава Україні!” і принесли його на Херсонщину.
Однак, вивчаючи історію Степової дивізії, натрапила на іншу інформацію.
Зокрема, в книзі Юрка Степового (брата отамана Блакитного) “В Херсонських степах” наводиться текст записки розвідниці Віри, яку та написала після повернення з Польщі, де вона мала зустріч із Петлюрою: “Повернулася благополучно. Все гаразд. Завтра о десятій у Павла Лаврентійовича. Слава Україні! Віра.”
Командний склад Степової Дивізії
Зустрічаємо в книзі й згадку про те, що послуговувались гаслом між собою і вояки.
“І коли вже хата вщерть наповнилась людьми, на порозі з’явився й Блакитний. Він прийшов удвох з найближчим своїм другом Вовгурою.
– Слава Україні! – привітались обидва до гостей.
– Слава! – відповіли друзі.”
Події, що описуються, відбувались ще задовго до приєднання Степової дивізії, що діяла на теренах сучасної Херсонщини, Кіровоградщини, Дніпропетровщини, до сил Холодноярської республіки. Отже, робимо висновок, що на Півдні гасло побутувало як таке і не було перейнято степовиками від інших військових формувань.
Зважаючи на те, що самих лише бійців у Степовій дивізії налічувалося до 18 тисяч, і діяла вона за широкої підтримки цивільного населення, можна висунути здогадку, що гасло “Слава Україні!” вже у 1920 році мало широкий вжиток на теренах Херсонщини.
Гасло “Слава Україні!” з відповіддю, яку ми вживаємо зараз “Героям Слава!” утверджується в організації “Легія українських націоналістів”, що діяла у 1925–1929 роках. А бандерівське крило ОУН перейняло його у 1941 році (послідовники Коновальця і Мельника, за твердженням істориків, використовували відповідь “Вождеві слава!”). Зважаючи на те, що до ОУН увійшло багато військових Армії УНР, це не було для них чимось новим.
Піднялося з попелу, після багаторічної заборони, гасло на початку 90-х. Дуже довго вважалося, що воно пішло саме з УПА, проте наведені вище факти говорять про інше.
5 лютого 2018 року Уряд України вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт №7549, яким, зокрема, запропонував встановити гасло "Слава Україні! — Героям слава!" як офіційне вітання для військових ЗСУ, однак проєкт не було прийнято. Втім, вже 3 вересня того ж року п'ятий президент України Петро Порошенко запропонував на розгляд парламентарів невідкладний законопроєкт №9036, згідно із яким гасло "Слава Україні!" і відповідь "Героям слава!" були затверджені, як військове вітання ЗСУ. "За" законопроєкт у другому читанні проголосував 271 нардеп, таким чином повертаючи українському війську його питоме гасло та історичну пам’ять.