Показова ситуація: про що говорить виключення Дубінського з Слуги народу

Блоги

15.03.2021 15:25

Петро Олещук, «Facebook»

Блоги

​Исключение Дубинского из партии - это не сенсация, а логический итог достаточно длительной, системной и добросовестное работы самого Дубинского в этом направлении

Отже, обіцяний на 15 березня «інформаційний вибух» — це виключення Олександра Дубінського з партії Слуга народу? Чесно кажучи, я донедавна інформаційні вибухи уявляв собі дещо іншим чином. Бо сказати, що шокований новиною, я зараз не можу. Ну якось вона геть не перевернула мій світ.

Власне, тому що виключення Дубінського з партії - це не сенсація, а логічний підсумок досить довготривалої, системної та сумлінної роботи самого Дубінського у цьому напрямку. Я не пам’ятаю прикладів, аби хтось, будучи членом якоїсь партії, так заповзято домагався власного виключення.

І справа тут не лише у санкціях з боку США. Вони, мабуть, свою роль все ж відіграли, але, швидше, як каталізатор, а не як причина.

Просто є велика різниця між необхідністю заткнути десь «діру» під час пришвидшеного партійного будівництва будь-якою медійною фігурою і реальною політичною діяльністю.

Часи «медійних парашутистів» з центру на місця, мабуть, почнуть відходити у минуле

Оці всі походи медійних фігур в політику незмінно мають два варіанти розвитку: або медійні фігури стають політиками, або залишаються такими, як Дубинський, якому, схоже, у форматі блогера до цього часу комфортніше.

Очевидно, що тепер він може з цим не погодитися і розгорнути власну політичну активність. Втома від зеленого кольору може дозволити обрати будь-які кольори веселки. Щоправда, я не думаю, що комусь колись набридне блідий зелено-сірий відтінок, знайомий у нас усім. Ну але це вже не про партійну приналежність. Любов до сіро-зелених відтінків від партійності не залежить.

Але ситуація з Дубинським показова і в іншому плані. Що реально засвідчили місцеві вибори? Вони показали зростання органів місцевого самоврядування, у які переміщуються фінансові центри, а отже, і центри ухвалення рішень. Вага самоврядування різко зростає, але водночас боротьба за ці структури виключно на засадах «брендових партій» є неможливою. І партії, очевидно, мають це розуміти.

З Дубинським починається відхід епохи медійно-номінальних партійних лідерів регіональних осередків. Не дивно, що це почалося зі «Слуг», бо їхня партія почала виникати уже після місцевих виборів. На основі обраних місцевих депутатів. Але підозрюю, що цей тренд буде продовжено і в інших політичних силах, які будуть змушені зайнятися власними осередками найближчим часом. І часи «медійних парашутистів» з центру на місця, мабуть, почнуть відходити у минуле. І це буде для всіх непогано.