"Ну наконец-то, всьо вернется как было": що не так зі звільненими на сході України містами

14.09.2022 11:43 (Оновлено 14.09.2022 в 11:43)

Визвольна війна мусить стати завоювальною. Це слово з погляду сильної держави найповніше відображає те завдання, яке постало з моменту входження ЗСУ в принишклі фронтові міста.

Україна зобов’язана не лише синьо-жовте знамено повісити на міськрадах – а утвердити Україну з усім українським як обов’язковим.

Як і ви, я теж розчулююся від кадрів, де місцеві люди, що пережили хоррор окупації, стрічають українських визволителів. Але прошу на це не куплятися. Бо в заплаканих очах я бачу бігучий рядок: "Ну наконец-то, всьо вернется как было".

Ні, ні і трикратно ні. Как было – в жодному разі! Бо 30 років была кака. 30 років був саботаж усього українського, тож прийшов час ікс – накрити героїчно відвойовані терени УКРАЇНСЬКИМ простором. Тепер, коли деокупація по суті сталася – прийшов час завоювання сходу укр.змістами.

Бо ми це вже проходили в 2014-15: так само звитяжно звільняли міста – і лишали как было. Укр.солдат зайшов і пішов, а Україна зі своїм укр. ладом так і не зайшла.

Не минуло й кількох років – як на звільнених теренах буйноцвіттям зацвів шарій, опзж, рабінович, бойко, мураєвщина, а мерами в половині випадків пообиралися сєпари. Бо не прийшла Україна. А тепер мусить прийти. Назавжди й залізобетонно.

Київ має бути не просто столицею – а МЕТРОПОЛІЄЮ: сильним державним центром, який буде наново накривати укр.цінностями всі свої терени. Бо ніякого толку нема в тім, аби окроплений кров’ю синьо-жовтий стяг висів у далі червоно-совєтському місці.