Проти «Алі Баби» виступили всі: як команда Зеленського домагалася відставки Єрмака

Внутрішня згода в оточенні президента Володимира Зеленського щодо необхідності відставки Андрія Єрмака стала одним із вирішальних факторів його звільнення. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк у своєму відеоблозі, аналізуючи матеріали «Дзеркала тижня», «Української правди» та РБК-Україна.

За словами депутата, проти Єрмака виступили практично всі ключові фігури в команді президента, а самого керівника ОП у неформальних розмовах називали «Алі Бабою».

«Жодна людина не стала на його захист»

Железняк стверджує, що, попри те що Єрмак особисто просував та призначав багатьох впливових посадовців, у критичний момент ніхто публічно чи непублічно не став на його бік.

Серед тих, хто, за даними нардепа й згаданих статей, підтримував ідею відставки Єрмака:

• віцепрем’єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров;
• голова Верховної Ради Руслан Стефанчук;
• голова податкового комітету Данило Гетьманцев;
• голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія;
• прем’єр-міністр Денис Шмигаль;
• заступник керівника ОП Олег Татаров.

За словами Железняка, певне коло топпосадовців навіть створило окремий закритий чат для координації дій щодо відставки очільника Офісу президента.

Емоційна розмова з президентом і «істерика» при звільненні

Окремий блок історії – те, як саме відбувалося звільнення. Посилаючись на журналістські матеріали і власні джерела, Железняк говорить про «дуже емоційну» розмову між Зеленським та Єрмаком.

За цією версією, президент виклав аргументи: від сили суспільного обурення та розслідувань до тиску з боку партнерів, включно зі США, які були невдоволені роллю Єрмака у переговорах і двосторонніх відносинах.

Після рішення про відставку, за словами нардепа, Єрмак нібито відреагував криками, сльозами і різкою емоційною реакцією, а потім «грюкнув дверима». Уже наступного дня він, за деякими даними, приходив до президента «миритися», але рішення змінено не було.

РБК-Україна, як нагадує Железняк, частину цих деталей спростовує, однак інші видання та джерела депутата цю версію підтверджують.

Сигнал системі: друга людина в державі йде – суспільство радіє

За словами Железняка, показовим стало те, як суспільство сприйняло відставку Єрмака – «як падіння маленького диктатора», попри формально «цивільну» посаду керівника Офісу президента.

Нардеп робить висновок: це симптом не тільки особистих претензій до Єрмака, а й глибокого відриву владної команди від суспільних настроїв, зокрема через конфлікт з медіа та закритість до критики.