Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо визнання необґрунтованими активів колишнього начальника Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Судова колегія ухвалила рішення стягнути в дохід держави майно та грошові кошти на загальну суму майже три мільйони гривень.
Справа базується на матеріалах позову про цивільну конфіскацію, поданого до колишнього посадовця та пов’язаних із ним третіх осіб. Прокурори САП довели в суді, що офіційні доходи відповідача не відповідали вартості придбаного ним коштовного рухомого та нерухомого майна.
Читайте також: ВАКС визнав необґрунтованими та конфіскував активи ексначальника Кременчуцького військкомату на 3 млн гривень
Перелік активів, визнаних судом необґрунтованими
Рішення ВАКС охоплює кілька значних об’єктів власності, які фігурували в матеріалах розслідування антикорупційних органів. Колегія суддів ретельно проаналізувала джерела доходів ексначальника РТЦК та СП і дійшла висновку про неможливість їх законного придбання за рахунок офіційної заробітної плати.
- Нерухомість: Квартира у місті Кременчук Полтавської області, придбана під час перебування посадовця на службі.
- Транспортний засіб TOYOTA RAV4: Автомобіль, а також дохід від його продажу у розмірі 112 820 гривень, який підлягає поверненню державі.
- Транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO: Позашляховик преміумкласу, вартість якого суттєво перевищувала офіційні доходи ексвійськкома.
Загальна вартість усіх активів, які колегія суддів ухвалила конфіскувати та спрямувати до державного бюджету, становить 2 992 769,50 гривень. Ця сума є еквівалентом ринкової оцінки майна на момент його придбання або продажу, що підтверджено відповідними фінансовими розслідуваннями.
Юридичні особливості інституту цивільної конфіскації
Механізм визнання активів необґрунтованими та їх подальшого стягнення є дієвим інструментом в українському законодавстві. Він дозволяє державі конфісковувати майно посадовців без ухвалення обвинувального вироку в кримінальному провадженні, якщо відповідач у цивільному процесі не може довести законність походження своїх статків. Позовна заява САП була спрямована не лише проти ексначальника військкомату, а й проти інших пов’язаних осіб, на яких реєструвалося майно.
Наразі ухвалене судове рішення ще не набуло остаточної законної сили. Відповідачі мають передбачену законодавством можливість оскаржити висновки суду першої інстанції в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду протягом визначеного законом періоду.
«Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.» — Вищий антикорупційний суд.
Значення цивільної конфіскації для реформи ТЦК
Останніми роками діяльність представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки перебуває під прискіпливою увагою суспільства та контролюючих органів. Справи про необґрунтовані активи військових комісарів демонструють системні зусилля держави, спрямовані на подолання зловживань у сфері мобілізації та оборони. Подібні судові прецеденти покликані знизити рівень корупційних ризиків серед військового керівництва на місцях.
Юристи зазначають, що успішні кейси цивільної конфіскації є важливим сигналом для всього державного апарату. Вони демонструють, що оформлення майна на родичів або третіх осіб більше не є надійним способом приховування нелегальних доходів. Держава отримує дієвий інструмент повернення незаконно набутих коштів без необхідності чекати на завершення тривалих кримінальних розслідувань.
Подальший розвиток цієї справи залежатиме від того, чи буде подано апеляційну скаргу представниками ексначальника Кременчуцького РТЦК. Якщо апеляція підтвердить вердикт суду першої інстанції, кошти у розмірі майже три мільйони гривень остаточно надійдуть до державного бюджету України, де будуть використані для фінансування суспільних потреб.
Читайте також: Вибори до Ради громадського контролю НАБУ: Юрій Гудименко закликав підтримати коаліцію кандидатів