Головне управління розвідки Міністерства оборони України запустило новий інформаційний розділ «Інженери агресії» на державному порталі «War&Sanctions». Нова ініціатива розкриває персональні дані російських науковців, інженерів та конструкторів, які створюють ракетне озброєння та безпілотники для ударів по Україні, з метою притягнення їх до відповідальності та запровадження міжнародних санкцій.
Спеціальний проєкт спрямований на ідентифікацію представників наукової спільноти Російської Федерації, які забезпечують військово-промисловий комплекс агресора технологічними рішеннями. ГУР підкреслює, що розробники балістичних і крилатих ракет, керованих авіабомб та ударних безпілотників безпосередньо причетні до воєнних злочинів та руйнування цивільної інфраструктури України.
Роль російської науки у веденні війни
Наукова та інженерна спільнота Росії відіграє фундаментальну роль у спроможності Кремля продовжувати агресивну війну. Російські вчені працюють над удосконаленням високоточної зброї, безпілотних систем, технологій наведення та інтеграцією штучного інтелекту у військове виробництво. Саме ці технології дозволяють російській армії здійснювати масовані обстріли українських міст.
Попри очевидну причетність до воєнних злочинів, значна кількість російських науковців зберігає доступ до міжнародних академічних та бізнес-ресурсів. Вони продовжують отримувати гранти від іноземних фондів, співпрацювати із західними дослідницькими інститутами та брати участь у міжнародних наукових конференціях. Отриманий за кордоном досвід та передові технології ці фахівці згодом застосовують на оборонних підприємствах РФ для створення нових засобів масового знищення.
Ключові фігуранти першого списку ГУР
До першої ітерації бази даних проєкту увійшли провідні конструктори, технологи та керівники ключових оборонних підприємств російського військово-промислового комплексу. ГУР оприлюднило імена осіб, відповідальних за розробку зброї, яка щодня загрожує життю мільйонів українців. Деякі з них досі не перебувають під дією міжнародних санкцій.
- Сергєй Сюрсін: Головний конструктор Воткінського заводу. Під його безпосереднім керівництвом підприємство здійснює виробництво балістичних ракет 9М723 для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М», а також міжконтинентальних ракет РС-26 «Робєж», відомих під назвою «Орєшнік».
- Єлтуган Сиздіков: Перший заступник генерального директора та головний конструктор державного машинобудівного конструкторського бюро «Радуґа» імені А. Я. Березняка. Це підприємство є основним російським розробником та виробником стратегічних крилатих ракет Х-101.
- Віталій Ієкєль: Головний конструктор виробничого об'єднання «Стрєла». Він безпосередньо керує процесами конструкторської розробки та глибокої модернізації надзвукових протикорабельних крилатих ракет 3М55М «Онікс-М», які Росія використовує для ударів по наземних цілях.
Мета проєкту та перспективи санкційного тиску
Головною метою створення розділу «Інженери агресії» є максимальне розширення санкційних списків за рахунок осіб, які раніше залишалися поза увагою міжнародної спільноти. Оприлюднення їхніх персональних даних та детального опису діяльності має закрити для російських військових конструкторів можливість інтеграції у цивілізований світ та використання іноземних наукових майданчиків.
Водночас цей крок покликаний ускладнити технологічний імпорт для російського оборонного сектору. Завдяки деталізації зв'язків конкретних інженерів з іноземними установами, міжнародні партнери України зможуть ефективніше відстежувати та блокувати канали витоку подвійних технологій, що використовуються для модернізації російського озброєння.
Наслідки для російського ВПК
Запуск платформи «Інженери агресії» посилює тиск на внутрішню стабільність російського військово-промислового комплексу. Оприлюднення імен розробників позбавляє їх анонімності та робить прямими співучасниками агресії в очах міжнародного правосуддя. У ГУР наголошують, що реєстр постійно оновлюватиметься, аби жоден причетний до створення інструментів убивства не уникнув відповідальності.
Зрештою, позбавлення російських конструкторів можливості легальної співпраці із західними партнерами суттєво загальмує розвиток наукомістких військових проєктів Кремля. Обмеження доступу до міжнародних грантів та наукової кооперації змусить російський ВПК покладатися виключно на внутрішні ресурси, що неминуче знизить темпи та якість виробництва високотехнологічної зброї в довгостроковій перспективі.