Російська оборонна промисловість намагається перехопити ініціативу в Чорному морі, адаптуючи український досвід використання безекіпажних катерів. На виставкових заходах у 2026 році компанія Zala представила новий багатофункціональний морський дрон «Кама» з заявленим запасом ходу до 700 кілометрів. Цей апарат позиціонується як універсальна платформа, здатна виконувати широкий спектр завдань — від ударів у ролі камікадзе до ведення радіоелектронної розвідки та протиповітряної оборони.
Водночас Військово-морські сили України спільно з іншими оборонними відомствами активно розбудовують комплексну систему захисту чорноморського узбережжя. Українська стратегія протидії базується на створенні суцільного радарного, акустичного та радіоелектронного поля виявлення. Інтеграція підводних й надводних сенсорів у єдиний координаційний контур дозволить ефективно виявляти та знищувати ворожі морські загрози ще на підступах до контрольованих територій.
Російська лінійка безекіпажних катерів та тактика у морі
Презентований безпілотник «Кама» є черговим свідченням того, що Росія інвестує значні ресурси у розробку та серійне виробництво безекіпажних катерів. На сьогодні в арсеналі окупантів відомо про існування щонайменше п'яти типів морських платформ, які переважно застосовувалися як одноразові ударні засоби. Проте поява мультиплатформ вказує на зміну тактичної парадигми ворога.
- Модельний ряд РФ: Окрім нової «Ками», відомо про російські розробки «Катран», «Мурена», «Стряказа» та «Зефір», які раніше виконували функції дронів-камікадзе.
- Авіаційний козир ворога: Найбільшою загрозою для українських морських сил в акваторії залишається російська авіація — патрульні гелікоптери Бе-12, Ка-27, Ка-29 та винищувачі Су-35.
- Економічний тиск: Основні зусилля Чорноморського флоту РФ спрямовані на підрив українських економічних спроможностей, зокрема на загрозу судноплавству в межах зернового коридору.
Український захист та міжнародний успіх технологій ЗСУ
Оскільки Чорне море наразі є фактично суцільною «сірою зоною» без чіткої лінії фронту, ВМС України роблять ставку на децентралізовані, але скоординовані дії. Важливим кроком у підтримці безпеки регіону стало рішення Данії виділити 110 мільйонів доларів. Паралельно українські розробки демонструють високий потенціал на міжнародній арені: вітчизняні безпілотні катери успішно взяли участь у навчаннях «Балікатан-2026» та маневрах у Португалії, де підтвердили свою спроможність діяти в різних кліматичних зонах та складних умовах навігації.
«Ці технології на сьогоднішній момент можуть стати проривними, якщо ми кажемо про загальні практики для військово-морських сил в ширшому контексті, не тільки в Чорноморському регіоні.» — Вадим Кушніков, військовий оглядач.
Удар по виробництву «Комет» та спільна протибалістична система
Окрім протистояння на воді, сили оборони України продовжують методично знищувати критичну військову інфраструктуру в тилу РФ. Нещодавно український дрон «Фламінго» успішно уразив будівлю підприємства «ВНИР Прогресс» у Чебоксарах. Це підприємство є ключовим виробником перешкодозахищених CRP-антен сімейства «Комета», які росіяни масово інтегрують у дрони-камікадзе типу «Шахед» та модулі УМПК для керованих авіабомб. Захисні фальшфасади, встановлені окупантами на будівлі, не змогли запобігти успішному ураженню цілі.
Паралельно з цим Україна залучається до стратегічних європейських проектів озброєння. Велика Британія та європейські партнери планують допомогти розробити нову протибалістичну систему в межах проекту «Фрея» (Freya). Базою для цієї системи має стати українська перспективна ракета FP7X разом із європейськими радарними засобами виявлення, що дозволить створити дієву альтернативу дефіцитним комплексам Patriot та посилити протиракетну оборону європейського континенту.