Угода Князєва та законодавчий щит для корупціонерів: як топпосадовці намагаються обмежити НАБУ

Новини

11.06.2026 20:07

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв пішов на угоду зі слідством, здав спільників та отримав м'якший вирок. Водночас у Верховній Раді готують законопроєкти, які мають на меті закрити рот антикорупційним органам.

Колишній голова Верховного Суду України Всеволод Князєв пішов на угоду зі слідством, отримавши п'ять років позбавлення волі замість дванадцяти в обмін на викривальні свідчення проти інших суддів. Цей історичний прецедент супроводжується запеклим опором у Верховній Раді, де група народних депутатів намагається законодавчо обмежити повноваження НАБУ і САП, заборонити оприлюднення доказів корупції топполітиків та заблокувати конфіденційне співробітництво з правоохоронцями.

Про деталі резонансної справи Князєва, ризики нових законодавчих ініціатив та долю сфабрикованих справ проти детективів НАБУ розповіла виконавча директорка Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан. За її оцінкою, використання угоди зі слідством у справі Князєва є суперефективним інструментом, який дозволяє зруйнувати кругову поруку в суддівській системі та притягнути до відповідальності значно більше коло осіб.

Прецедент Князєва: як угода зі слідством зруйнувала суддівську солідарність

За умовами затвердженої угоди, у Всеволода Князєва конфіскують квартиру, житловий будинок, 200 тисяч доларів заощаджень та 1,2 мільйона доларів хабаря. Крім того, ще 1 мільйон доларів колишній суддя зобов'язався спрямувати на підтримку Збройних сил України через фонд «Повернись живим». Головною цінністю угоди стали саме його викривальні свідчення: завдяки їм підозри у справі вже отримали ще п’ятеро суддів Верховного Суду, у яких раніше під час обшуків знайшли мічені гроші.

«Ми оцінюємо це як прекрасний прецедент. Більше того, ключовою умовою насправді того, що йому дозволили відсидіти менше, є невідшкодування коштів, а той факт, що він дав викривальні покази на інших суддів Верховного Суду і завдяки, в тому числі, його показам, які збігаються з іншими доказами, притягується до відповідальності. Це якраз яскравий приклад того, як цей інструмент в дії спрацював і дозволив притягувати до відповідальності значно більшу кількість людей, ніж було з самого початку.» — Олена Щербан, виконавча директорка ЦПК.

Законодавчий щит: як нардепи намагаються закрити рот антикорупційним органам

Паралельно з успіхами НАБУ та САП у парламенті готується удар у відповідь. Народні депутати, зокрема Сергій Власенко та представники фракцій «Батьківщина» і «Слуга народу», намагаються просунути законодавчі зміни, які мають на меті захистити політиків від майбутніх викриттів. Хоча автори законопроєктів апелюють до впровадження європейських практик та судового контролю, експерти вбачають у цьому пряме намагання приховати корупційні схеми від суспільства.

• Покарання за публікацію доказів: Пропонується карати правоохоронців ув'язненням до 5 років за оприлюднення матеріалів слідства, зокрема аудіо- та відеозаписів, які викривають топполітиків.
• Заборона конфіденційної співпраці: Планується заборонити народним депутатам і суддям таємно співпрацювати з НАБУ та САП, що унеможливить фіксацію хабарів зсередини владних кабінетів.
• Шкідливі поправки до законів: До важливих євроінтеграційних законопроєктів у другому читанні подаються десятки правок, що мають на меті спростити закриття кримінальних проваджень та допомогти фігурантам уникнути відповідальності.

Крах сфабрикованих справ проти детективів НАБУ

Важливим інструментом тиску на антикорупційну систему були також кримінальні переслідування самих детективів НАБУ, розпочаті близько року тому. Наразі ці справи розвалюються. Зокрема, Віктора Гусарова звільнили з СІЗО через відсутність закидуваного йому «російського сліду», а справу Юсупа Мешева, який свідчив на користь детективів, повністю закрили судом.

Справа самого Руслана Магомеддрасулова налічує близько 30 томів, проте, за словами захисту, вона складається з маніпулятивних лінгвістичних експертиз щодо використання географічних назв та не містить реального складу злочину. Представники ЦПК та постраждалі детективи вже подали скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та вимагають притягнення до відповідальності тих посадовців, які фальсифікували ці кримінальні провадження.