Безпілотні системи, зокрема морські дрони, стають все більш значущим елементом сучасних військово-морських сил. Вони не лише змінюють тактику ведення бойових дій на морі, а й ставлять під сумнів необхідність утримання класичного флоту. В Україні ця сфера активно розвивається, інтегруючи інноваційні рішення та спираючись на унікальний бойовий досвід.
Одним із перших успішних застосувань морських дронів, про яке можна говорити, було знищення ворожого гвинтокрила біля газових вишок. Ця операція, розроблена бригадою МБЕК (морських безекіпажних комплексів) за об'єднаної вогневої підтримки, стала яскравим прикладом ефективного планування та виконання завдання. За словами представників ВМС, безпілотні системи неможливі без додаткової підтримки та взаємосумісності з іншими засобами.
Безпілотні системи як майбутнє морської війни
Безпілотні системи вже зайняли повітря, море, землю і навіть підводний простір, витісняючи застарілі методи та концепції. Експерти вважають, що вони є ключовим напрямком розвитку будь-якого роду військ, включно з військово-морськими силами. Попри те, що деякі вважають, що дрони можуть замінити класичні бойові кораблі, фахівці вказують на необхідність розмежування зон застосування та специфіки технічних рішень.
На сьогоднішній день українські безпілотні системи мають широкий спектр завдань: від ударних операцій та протиповітряної оборони до використання як мультизадачних платформ з дистанційно керованими турелями, засобів радіоелектронної боротьби та дистанційного мінування. Створення морських безекіпажних комплексів було зумовлене необхідністю панувати в Чорному морі, де великі кораблі є пріоритетною ціллю. Однак, противник навчається, вибудовуючи багатошарову оборону, що вимагає постійного вдосконалення українських розробок.
Українські розробники тісно співпрацюють з військовими, але існують і виклики. Деякі міжнародні виробники не консультуються з українськими військовими, що призводить до створення рішень, які не відповідають реаліям театру воєнних дій. Військові наголошують на важливості консультацій та обміну досвідом, особливо з урахуванням унікального бойового досвіду, здобутого українськими захисниками.
Чорноморська акваторія: сіра зона та тактика
Чорноморська акваторія класифікується як «сіра зона», де діють як засоби противника, так і українські сили, включаючи Військово-Морські Сили. Противник також активно застосовує морські безекіпажні катери, але українські ВМС, хоч і мають певні недопрацювання, підготувалися до протидії і вже мають знищені ворожі БЕКи. Ситуаційна обізнаність у цій зоні вимагає від засобів не лише розвідки, а й ураження. Важливо розуміти, що морський дрон – це, перш за все, корабель, який потребує знань тактичних прийомів, маневрування та ухилення від вогню.
Цикл оновлення технологій у сфері безпілотних систем на морі, як і на суші, є надзвичайно швидким – від трьох до шести місяців. Це ставить під загрозу актуальність розробок. Фінансування таких систем вже не може здійснюватися за рахунок зарплат військових, тому ключову роль відіграють централізоване постачання та міжнародні донати. Важливо прискорити процес від технічного рішення до поставки, щоб забезпечити оперативність реагування на зміни в обстановці.
У морському домені діють різні сили безпеки та оборони, але ключова роль належить Президенту України. У Чорному морі місця вистачить усім, проте для кожного застосування безпілотних систем є свій рід військ. Військово-Морські Сили є «господарями» в Чорному морі, маючи глибокі знання акваторії та багаторічний досвід. Спільна комунікація та обмін досвідом між усіма підрозділами є ключовими для підвищення ефективності.
Технічний рівень українських рішень дозволяє виконувати поставлені завдання, хоча противник уважно стежить за розробками. Успіх полягає у комбінуванні наявних рішень, а не у наявності супер-проривів. Україна продовжує вдосконалювати зв'язок, корпуси, аеродинаміку, мотори та засоби ураження.
Росіяни, хоч і посилили радіоелектронну розвідку, в основному використовують пасивну оборону, спираючись на більший ресурс. Водночас, Україна прагне до економічного ефекту, мінімізуючи витрати. Українські розробки, такі як створення засобів на базі МБЕК для знищення гвинтокрилів, демонструють здатність до адаптації та протидії. Навчання на основі позитивного та негативного досвіду, особливо у сфері безпілотних систем, дозволяє уникати людських втрат.
Підводна компонента також існує та активно розробляється, розглядаючись як багатофункціональна платформа. Тактика застосування безпілотних систем є гнучкою та залежить від поточної ситуації, інформації та досвіду офіцерів. Єдиного універсального підходу не існує, кожен ордер та кожна задача є унікальними.
Україна разом із партнерами є самодостатньою у ресурсах для розвідки та ситуаційної обізнаності. Військово-Морські Сили мають все необхідне для роботи на морі: морську авіацію, ракети, фрегати, корвети, БЕКи та літаки. Успішний досвід на навчаннях НАТО, зокрема на навчаннях REP MOS, де українські БЕКи за 20 хвилин знищили умовного противника, демонструє високий рівень українських розробок та готовність до інтеграції нових рішень.
В Україні функціонує хаб у Європі для навчання операторів та тестування дронів, де активно співпрацюють з міжнародними партнерами, зокрема Норвегією, Великою Британією та Португалією. Цей досвід обміну інтегрується в структури партнерів, демонструючи глобальний вплив асиметричної війни. Виробникам рекомендується офіційно звертатися до ВМС, співпрацювати з Міністерством оборони своєї країни та шукати інвесторів.
Для виробників, які прагнуть співпрацювати з ВМС, ключовим є офіційне звернення та комунікація через встановлені канали. Рада реформ оборонного сектору (Рада озброєнь) відіграє важливу роль в інтеграції різних систем озброєння, надаючи рекомендації та сприяючи реалізації проєктів. Вони також ведуть рейтинг доброчесності виробників.
Головною проблемою у сфері безпілотних систем залишається мотивація офіцерів та пошук людей, готових навчатися та розвиватися в цій високотехнологічній сфері. Попри емоційне вигорання, наявність мотивованих людей, які прагнуть завершити війну, є критично важливою. ВМС активно проводять набір до нових підрозділів, закликаючи долучитися до розвитку майбутнього українського флоту.