У червні 2026 року тривають складні переговори між Сполученими Штатами та Іраном у Швейцарії, що супроводжуються суперечливими заявами та зростанням напруженості на Близькому Сході. Поки американська сторона заявляє про «прорив» у питанні повернення інспекторів МАГАТЕ до Ірану, Тегеран категорично заперечує обговорення цієї теми, що ставить під сумнів ефективність будь-яких майбутніх угод.
Цей дипломатичний «серіал», як його називають спостерігачі, відбувається на тлі загострення ситуації в стратегічно важливій Ормузькій протоці, продовження конфлікту Ізраїлю з Хізбаллою та цілеспрямованої ліквідації терористів у Секторі Гази.
Читайте також: Українські оборонні інновації завойовують Європу: досвід, технології та нові партнерства з Eurosatory
«Прорив» чи заперечення? Доля ядерної інспекції
На переговорах у Швейцарії американський представник Венс заявив про досягнення «прориву» та повернення інспекторів МАГАТЕ до Ірану. Однак іранська сторона це рішуче спростовує, стверджуючи, що питання інспекції взагалі не обговорювалося. Президент США Дональд Трамп, відповідаючи на запитання журналістів, наполягає на тому, що інспектори поїдуть, але «у відповідний час».
Метою інспекції МАГАТЕ є обстеження ядерних об'єктів Ірану, встановлення ступеня їх пошкодження або руйнування, а також оцінка можливості їх відновлення. Без такої інспекції, будь-яка угода з Іраном втрачає сенс, оскільки Тегеран, на думку багатьох експертів, у будь-якому випадку прагнутиме володіти ядерною зброєю. Попередня угода часів адміністрації Обами, по суті, лише дала Ірану можливість заробляти кошти після зняття санкцій і спрямовувати їх на виробництво балістичних ракет та розвиток ядерної програми.
Ормузька протока: Іран змінює правила міжнародного судноплавства
Іран активно намагається встановити свій контроль над Ормузькою протокою, заявляючи, що прохід суден тепер можливий лише за попереднім погодженням з Тегераном (заявка за 48 годин). Країна також тисне на Оман, що розташований на протилежному березі протоки, пропонуючи розділити доходи від стягування плати за прохід. Оман традиційно виступає за вільне міжнародне судноплавство, але Іран намагається представити спільне стягнення плати як «природне право» двох країн. Це категорично суперечить міжнародній системі регулювання судноплавства.
- Порушення міжнародного права: Прохід через міжнародні протоки регулюється спеціальними конвенціями, які гарантують вільне судноплавство для всіх, за винятком окремих положень для військових кораблів у турецьких протоках (Конвенція Монтре).
- «Ящик Пандори»: Якщо Ірану вдасться змінити статус Ормузької протоки, це створить небезпечний прецедент і може спровокувати подібні вимоги щодо інших стратегічних проток у світі, наприклад, Сінгапурської або Тайванської.
- Військова загроза: Іран розглядає контроль над протокою як важливе доповнення до потенційної ядерної бомби, яку країна прагне отримати.
З 17 по 24 червня 2026 року через протоку пройшли 172 кораблі, що є значно меншим показником порівняно з довоєнним періодом (130-150 суден на день).
Напруженість на регіональних фронтах: Ізраїль, Ліван, Газа
Іран також продовжує тиснути на інші країни. Незважаючи на те, що Пакистан приймав іранського представника Пезшкіяна як «дорогого гостя», Іран публічно заявив, що Пакистан не має слова в переговорах і «перебільшує власну значущість», що підриває його позиції як потенційного посередника.
Паралельно у Вашингтоні тривають переговори між Ізраїлем та Ліваном. Іран наполягає на виведенні Ізраїлю як з Лівану, так і з Сектора Гази. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив про відсутність обмежень на застосування зброї та відмову відступати з південного Лівану (де Ізраїль контролює територію до 10 км углиб), якщо Хізбалла не роззброїться. З Лівану надходять повідомлення про те, що для ударів та використання важкого озброєння тепер потрібен дозвіл Генерального штабу. Нещодавно в районі хребта Аліт от-Тар та поблизу Аль-Фука (Нобатія) було знищено шість бойовиків, які наближалися до ізраїльських позицій.
Щодо Гази, ізраїльські Шабак та армія ліквідували 2055 терористів, які брали участь у різанині 7 жовтня, що є частиною планомірної програми притягнення до відповідальності всіх учасників цього злочину. Ця інформація, хоча й неофіційна, підтверджується попередніми заявами ізраїльського керівництва.
««Одна з основних наших задач буде ліквідація або арешт, загалом, притягнення до відповідальності тих, хто до цього причетний»» — Ронін Бар, колишній голова Шабаку.
Сирійський фактор та американська присутність
Президент Сирії Башар Асад відхилив пропозицію Дональда Трампа «розібратися» з терористами в Лівані. Водночас, спостерігається стягування сирійських урядових сил до ліванського кордону та зняття мінних полів, що може свідчити про підготовку до наступальних дій. У разі входу сирійських військ до Лівану, це може спровокувати «дику й абсолютну різанину».
В якості важливого, хоча й непрямого, показника стабільності в регіоні залишається присутність американських військ. Дві авіаносні групи США та більшість перекинутої авіації продовжують перебувати в регіоні. Хоча частина літаків-заправників була переведена на інші бази (зокрема, до Аль-Удейд у Катарі), а одна ескадрилья повернулася до Сполучених Штатів на технічне обслуговування, основні сили поки що залишаються на Близькому Сході.
Читайте також: Європа охоплена рекордною спекою: як наслідки впливають на людей, тварин та міста