Меттью Прінс, CEO компанії, що надає інфраструктуру для Інтернету, наголошує на гостроті проблеми. За його словами, останні 18 місяців призвели до різкого ускладнення генерації трафіку. Якщо раніше пошук Google потребував від користувача перейти за посиланнями та самостійно шукати відповіді, то сучасні ШІ-інструменти одразу надають готову відповідь. Це призвело до того, що отримати трафік для контенту стало в 5.2 рази складніше порівняно з Google старого зразка. Для OpenAI ця цифра сягає 750 разів, а для Anthropic – 32 000 разів. Така ситуація призводить до падіння відвідуваності сайтів медіа на 90-30%, що ставить під загрозу існування журналістики.
Нова парадигма: від трафіку до знань
Прінс порівнює сучасні знання з гігантським шматком швейцарського сиру, де сир – це те, що ми знаємо, а дірки – те, чого ми не знаємо. Він стверджує, що справжня цінність створюється тоді, коли ми заповнюємо ці прогалини, генеруючи нові знання. На відміну від старої моделі, яка часто заохочувала створення сенсаційного, запального контенту заради кліків, нова парадигма має винагороджувати тих, хто дійсно просуває людське знання вперед.
Прикладом успішної трансформації, що показує, як технології можуть не тільки руйнувати, але й розширювати ринок, є музична індустрія. Поява Napster та інших піратських сервісів на початку 2000-х спричинила кризу. Проте, поява iTunes з моделлю оплати за кожен трек, а згодом Spotify з підпискою, дозволила повернути доходи музикантам. Spotify, зокрема, виплатив музичним творцям понад 10 мільярдів доларів минулого року. Більше того, Spotify активно використовує запити користувачів, які не знаходять відповідності існуючим пісням, для стимулювання створення нового музичного контенту, як-от у випадку з піснею про диско-танці з котом, за яку чоловік з Данії заробляє 40 мільйонів євро на рік.
Схожий потенціал існує і для локальних медіа. Власний приклад – газета Park Record, яку Прінс придбав три роки тому. Фокусуючись не на бізнесі, а на збільшенні явки виборців (з 20% до понад 60%), вони стали джерелом унікального контенту. Зараз, за прогнозами, у 2026 році доходи від ліцензування контенту для ШІ-компаній можуть перевищити доходи від цифрової реклами, оскільки це єдине джерело інформації про місцеві події для тих, хто подорожує до Парк-Сіті.
Виклики та перспективи нової моделі
Однак, досі існують значні перешкоди. Велетні, такі як Google, які домінували в Інтернеті протягом десятиліть, тепер відіграють роль перешкоди. Вони мають величезну перевагу у доступі до даних, тренуючи свої ШІ-моделі на величезній кількості контенту, часто без належної згоди або компенсації для творців. Google навіть погрожує вилучити з пошуку контент-креаторів, які не дозволять тренувати свої моделі на їхніх даних. Враховуючи, що більшість ШІ-компаній виникли як відповідь на домінування Google, їхнім пріоритетом є перемога над цим гігантом, а не обов'язково справедлива оплата контенту.
«Не charge for all the content that’s out there, just charge the AI companies for the ability to catch Google.» — Меттью Прінс.
На думку Прінса, виходом може стати модель, подібна до «iTunes-моменту» для Інтернету: замість плати за весь контент, ШІ-компаніям слід платити за можливість «наздогнати» Google, тобто отримати доступ до унікальних даних та можливостей. Це може стати першим кроком до створення нової, справедливішої бізнес-моделі для Інтернету, яка винагороджуватиме створення нових знань та унікального контенту, а не лише генерацію трафіку.