Опубліковані секретні документи ХАМАС та Хезболли надають нові відповіді на ключове питання щодо трагедії 7 жовтня: чому Хезболла не вступила у війну одночасно з ХАМАС. Аналіз цих документів свідчить про існування масштабного спільного плану, який мав на меті не лише ослаблення, а й потенційне знищення держави Ізраїль. Експерти стверджують, що якби цей план був повністю реалізований, наслідки були б непередбачувано катастрофічними.
Сергій Ауслендер, аналізуючи ці матеріали, зазначає, що Хезболла мала «вікно можливостей» тривалістю близько 48 годин після початку нападу ХАМАС. Протягом цього часу ліванське угруповання обмежилося лише поодинокими ракетними обстрілами, в той час як ізраїльська армія встигла мобілізувати три дивізії на північному кордоні. Після цього вікно закрилося, і подальша атака була б «чистим самогубством», що, ймовірно, і стало ключовим фактором, який утримав Хасана Насраллу від повномасштабного вступу у війну.
Читайте також: Французький танк "Капін": нова відповідь на загрозу FPV-дронів?
Деталі спільного плану ХАМАС та Хезболли
З документів випливає, що Хезболла та ХАМАС мали тривалу історію співпраці, яка особливо активізувалася через посередництво Хасана Насралли. У травні 2021 року в Бейруті було створено спільний розвідувально-координаційний центр за участю ХАМАС, Хезболли та Корпусу вартових Ісламської революції. Цей центр надавав ХАМАС інформацію в режимі реального часу про пересування ізраїльських військ, плани наземних операцій та аналітичні дані. Ці дані виявилися критично важливими, зокрема, під час операції «Варт стін» у травні 2021 року, коли Хезболла попередила ХАМАС про дезінформацію з боку ізраїльської розвідки щодо наземного вторгнення, мінімізувавши втрати бойовиків.
У травні 2022 року відбулася зустріч представників ХАМАС, Хезболли та Корпусу вартових Ісламської революції, де ХАМАС наполягав на початку масштабної атаки на Ізраїль. Аргументами слугували зростання терористичної активності на Західному березі, політична нестабільність в Ізраїлі, війна в Україні, що відволікала увагу світу, та прагнення зірвати процес нормалізації відносин Ізраїлю з Саудівською Аравією. ХАМАС пропонував скоординований удар з півночі та півдня, за можливої підтримки Ірану.
Однак Хасан Насралла, враховуючи негативний досвід Другої ліванської війни 2006 року, виявив обережність. Він висунув вимогу чітко визначити цілі війни: чи планується повне знищення Ізраїлю, чи лише захист мечеті Аль-Акса. У відповідь Сінвар представив план «системи другого обіцяння», який передбачав повне знищення Ізраїлю, одночасний наступ з кількох напрямків, ракетні обстріли та повний розгром держави. Цей план, сформований до літа 2022 року, мав бути реалізований ХАМАС на півдні, тоді як Хезболла мала атакувати з півночі. Іран мав підтримати атаку ракетними ударами по ізраїльських авіабазах.
Навіть після початку нападу 7 жовтня, коли ХАМАС звернувся до Хезболли з проханням про негайну підтримку, Насралла так і не наважився розпочати повномасштабну наземну атаку. У результаті, Хезболла вступила у війну лише 8 жовтня з обмеженими обстрілами та незначними діями на кордоні. Більшість ключових фігур цього плану, включаючи Хасана Насраллу (ліквідованого у вересні 2024 року) та Сінвара, вже загинули.
Уроки для Ізраїлю: провали розвідки та механізмів управління
Ізраїльська розвідка, попри наявність інформації про підготовку масштабного плану, схоже, недооцінила його реальність. Генерали називали його «фантастичним сценарієм», що свідчить про надмірне самовивищення та провал у роботі розвідувальних органів, зокрема під керівництвом Аарона Халіфи. Незважаючи на те, що Ізраїль зумів уникнути значно гіршого сценарію, нинішня ситуація виявила серйозні проблеми в роботі державних механізмів, армії та прийнятті рішень. Це створює передумови для висновків та необхідності створення незалежної комісії з розслідування, хоча її створення за нинішньої коаліції видається малоймовірним.
Читайте також: Rheinmetall купує хорватську DOK-ING для створення підрозділу наземних дронів