Вчені представили результати дослідження, яке призвело до створення першої глобальної карти щільності мікоризних грибів у ґрунтах світу. Ці гриби, що утворюють партнерство з рослинами, надаючи їм азот та фосфор в обмін на вуглець, відіграють життєво важливу роль для наземної флори. До цього дослідження вчені не мали чіткого уявлення про щільність цих грибів та їх розподіл по планеті.
Для створення карти було використано дані з понад 16 500 ґрунтових зразків з 322 попередніх досліджень. Застосування штучного інтелекту дозволило спрогнозувати розподіл мікоризних грибів на кожен квадратний кілометр верхнього шару ґрунту, враховуючи такі фактори, як температура, вологість та кількість сонячного світла. Результати показали, що середня щільність гіфів (ниткоподібних структур грибів) у верхньому шарі ґрунту становить 4,40 см/см³. Загальна довжина всіх гіфів, витягнутих в одну лінію, оцінюється в 110 квадрильйонів кілометрів, що майже в 750 мільйонів разів перевищує відстань від Землі до Сонця.
Читайте також: Каховське водосховище по-людожерськи зацікавило росіян
Гриби, тигри та давні тварини: що ще дізнались вчені?
Найвищу щільність гіфів виявлено у диких лучних ґрунтах, особливо на високогірних та затоплених луках, де зосереджено близько 40% світової грибної біомаси. Натомість, найменша щільність зареєстрована під культурними деревами (3,8 см/см³). Хоча точний вплив сільськогосподарських методів ще досліджується, фунгіциди та фосфорні й азотні добрива, ймовірно, зменшують щільність грибів в орних угіддях. Природні луки, багаті на мікоризні гриби, часто перетворюються на орні поля, що призводить до втрати цієї цінної біомаси.
Унікальне спостереження було зроблено щодо поведінки тигрів. Вперше зафіксовано випадок, коли одна тигриця, на ім'я Гома, доглядала за трьома тигренятами іншої самиці, Джугіні, поки та харчувалася. Це нечувана поведінка для цих територіальних тварин, які зазвичай не ділять батьківські обов'язки. Вчені припускають, що це може бути стратегією для захисту дитинчат від агресивних самців, особливо на обмеженій території національного парку Бардія в Непалі.
Нове дослідження скам'янілих екскрементів віком від 700 000 до 17 000 років дозволило розкрити раціон ховрахів льодовикового періоду. З'ясувалося, що ці тварини, названі «зомбі»-ховрахами, впадали у сплячку, а після пробудження вживали в їжу не лише рослини, а й мертвих тварин: мамонтів, бізонів, великих кішок та навіть рештки особин власного виду. Це свідчить про їхню всеїдність та важливу роль у розкладанні органіки в екосистемі плейстоцену.
Нарешті, вчені остаточно визначили вік найстарішого ударного кратера на Землі, розташованого в Австралії. Після аналізу цирконів методом уран-свинцевого датування було встановлено, що кратер утворився приблизно 3 мільярди 20 мільйонів років тому. Це робить його на 800 мільйонів років старшим за попереднього рекордсмена і єдиним відомим кратером, що зберігся з Архейського Еону. Незважаючи на те, що кратер виявився молодшим за деякі попередні оцінки (3,5 мільярда років), він залишається найдавнішим.
Читайте також: Аномальна спека в ЄС забрала життя майже 4000 людей за тиждень