Транскаспійський маршрут: як Казахстан і Азербайджан перебирають торгівлю з рук Кремля

Новини

07.07.2026 12:24

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило низку незворотних процесів, які глобально впливають на світову політику, торгівлю та екологію. Одним із таких глобальних геополітичних маневрів, що в режимі реального часу перекроює логістичні маршрути Євразії, стало зростання значення Транскаспійського маршруту, також відомого як Середній коридор. Через міжнародні санкції проти Росії, Північний коридор втратив значну частину вантажопотоку, а хронічні кризи в Червоному морі та Ормузькій протоці зробили південні морські шляхи надто небезпечними та дорогими. Світовий бізнес активно розгортає глобальний обхідний шлях, перетворюючи Середній коридор з локального проекту на головну сухопутну артерію, що сполучає Китай, Казахстан, Азербайджан, Грузію, Туреччину та Європу. Обсяги транзиту цим маршрутом за короткий період зросли з майже нульових до мільйонів тонн на рік.

Москва роками утримувала монополію на сухопутний транзит між Азією та Європою, отримуючи мільярди від залізничних зборів. Однак, тепер цей потік легких валютних надходжень вичерпався. Казахстан виводить свої магістралі з-під московського впливу та готується до IPO в Лондоні. Європейський Союз, у свою чергу, інвестує десятки мільярдів євро в обхідні маршрути, розглядаючи їх як геополітичну страховку. Головна мета Брюсселя – забезпечити пряме та незалежне постачання критично важливої сировини, такої як літій, вольфрам, мідь, уран та титан, яка необхідна для європейської зеленої енергетики, космічної галузі та сучасної оборонної промисловості. Центральна Азія здатна покрити майже половину потреб ЄС у цих металах, за умови стабільної роботи логістики через Каспійське море.

Читайте також: Китайський авіаносець «Фуцзянь» першим у світі отримав активний протиторпедний захист

Глобальні інвестиції та розвиток інфраструктури

Європейські, американські та китайські інвестиції активно спрямовуються в розвиток Транскаспійського маршруту. Казахстан вже підписав контракт з американською компанією на понад мільярд доларів щодо видобутку та переробки вольфраму. На місцевих заводах триває робота над прокладанням гігантського кабелю дном Каспійського та Чорного морів для транспортування зеленої електроенергії з Азії до Європи. Товарообіг між Пекіном і Казахстаном за перший квартал зріс майже на 47%, а азербайджанський газ постачається до 16 країн світу. Загальний обсяг європейських інвестицій у Середній коридор перевищив 22 мільярди євро. Крім того, до проекту долучається арабський капітал, який разом з казахами будує в порту Курик мегатермінал Саржа потужністю 5 мільярдів тонн вантажів на рік. Китай виділив 70 мільйонів доларів грантів на техніку для порту Баку. Казахстанська залізниця модернізує свою мережу, вкладаючи 10 мільярдів доларів, запускає додаткові логістичні переходи на кордоні з Китаєм для збільшення обсягів перевалки вантажів, а також прокладає сотні кілометрів нових колій, що збільшить швидкість руху потягів та пропускну спроможність ліній майже вп'ятеро. Також закуполено майже три сотні сучасних локомотивів.

У порту Актау спільно з китайськими партнерами запущено першу чергу нового контейнерного хабу, що збільшило потужність до 240 000 контейнерів на рік. Причали оснащуються гігантськими вітростійкими кранами, здатними працювати в штормових умовах. Бельгія провела днопоглиблювальні роботи в порту Курик для прийому великих контейнеровозів. Казахстан запустив власний термінал у грузинському порту Поті, а також розробляє контейнерні логістичні хаби в Румунії, Угорщині та Німеччині. Азербайджан розширює порт Баку до 25 мільйонів тонн і модернізує власну верф для будівництва нового торгового флоту.

Екологічні та політичні виклики

Незважаючи на масштабні інвестиції, Середній коридор стикається з серйозною загрозою – катастрофічним обмілінням Каспійського моря. За останні 18 років рівень води впав на 2 метри, а в північній частині берегова лінія відступила на 50 км. Основною причиною називають збільшення забору води з річки Волга, яка є основним джерелом живлення Каспію, з боку Росії для потреб власного аграрного господарства. Якщо рівень моря продовжить падати, існуючі причали в Казахстані можуть стати недієздатними. Додаткову складність створює поглиблення Росією Волго-Каспійського каналу, яке, за даними джерела, проводиться без дотримання екологічних норм і має на меті перекидання військових кораблів до Азовського та Чорного морів. Також ситуація ускладнюється через Грузію, де промосковська влада скасувала контракт на будівництво глибоководного порту Анаклія із західними компаніями, віддавши його китайському консорціуму. Альтернативний південний маршрут через Вірменію та Туреччину проходить близько до кордону з Іраном, що створює ризики безпеки.

«Справжня незалежність починається тоді, коли перестаєш залежати від одного джерела і будуєш власні опори.»

Крім розвитку інфраструктури, для ефективності Середнього коридору необхідне перезавантаження митних та правових правил, перехід на єдині міжнародні електронні накладні та систему "єдиного вікна". Уряди працюють над синхронізацією технічних стандартів і правил перевезення небезпечних вантажів. Впроваджується прозорий та гнучкий тариф для всього маршруту, а прибутки від логістики частково спрямовуються до цільових фондів для ремонту колій. Світовий банк виділив майже 3,5 мільярда доларів на дорожні мегапроєкти, включаючи будівництво Північного залізничного обходу Стамбула та реконструкцію траси в Узбекистані.

Демонтаж російського впливу та майбутнє Євразії

Реалізація проекту Середнього коридору означає остаточний демонтаж російського впливу в Євразії. Казахстан, отримавши прямий доступ до Європи, розбудовує незалежну політику, відмовляючись співпрацювати з російськими компаніями у сфері будівництва ТЕС. Азербайджан стає ключовим гравцем у торгівлі між Китаєм та Південною Європою, отримуючи імунітет від кремлівського тиску. Країни Центральної Азії та Кавказу отримують унікальну можливість стати рівноправними партнерами глобальної економіки. З виходом Середнього коридору на повну потужність, Росія неминуче втратить мільярди доларів щорічних доходів, а її транспортна мережа опиниться в повній ізоляції. Попри це, ключові виклики, пов'язані з безпекою цього коридору, залишаються його найбільшими проблемами. Однак, розвиток країн Центральної Азії та Кавказу неможливо зупинити, навіть попри спроби Росії. Цей процес неминуче призведе до трансформації глобальної економічної карти.

Читайте також: Програма GCAP: Італія, Японія та Британія уклали контракт на понад $6 млрд для розробки винищувача шостого покоління