У суботу, 11 липня 2026 року, у Тбілісі відбувся традиційний марш, присвячений пам'яті грузинських бійців, які загинули, захищаючи Україну. За даними дослідників та ветеранських організацій, понад 60 грузинських добровольців віддали своє життя в боях від початку повномасштабного вторгнення Росії. Це ставить громадян Грузії на перше місце за кількістю загиблих серед іноземних захисників у лавах Збройних сил України.
Для учасників безперервного протестного руху, який триває в Грузії вже понад півтора року, цей марш виявився не лише актом вшанування пам'яті загиблих героїв, а й значним політичним маніфестом. Подія підкреслює розбіжності між позицією уряду Грузії, який намагається дистанціюватися від відкритої підтримки України, та волею народу, який нагадує про єдність долі Тбілісі та Києва. Учасники маршу заявили, що пам'ять про тих, хто боровся за загальнолюдські цінності, житиме вічно.
Читайте також: ЗСУ оновили дані: Понад 1,4 мільйона окупантів знищено, зростання втрат у техніці
Політичний підтекст акції
Марш у Тбілісі цього разу мав особливе політичне забарвлення. На тлі спроб грузинської влади уникнути прямої підтримки України, учасники акції продемонстрували чітку позицію народу. Вони наголосили на спільній боротьбі за свободу та незалежність, підкреслюючи, що доля Грузії та України нерозривно пов'язані. Це вкотре заявило про солідарність грузинського суспільства з українським народом.
Грузинські добровольці на захисті України
За наявними даними, понад 60 грузинських добровольців загинули в боях за Україну від лютого 2022 року. Це число робить громадян Грузії лідерами серед іноземних громадян, які боролися та віддали життя на українській землі. Їхній внесок у захист суверенітету України є значним і високо цінується.
Інтерв'ю з бойовою медикинею
Паралельно з новинами про марш, видання Sestry.eu також представило інтерв'ю з грузинською бойовою медикинею Кеті Лешкашелі. Лешкашелі, яка народилася в Росії, але має грузинське громадянство, ухвалила рішення покинути свій російський паспорт 24 лютого 2022 року і вже в березні того ж року приїхала до України, щоб допомагати військовим. Її історія демонструє особисту мотивацію та глибоке переконання багатьох громадян Грузії в необхідності протистояти російській агресії.
Читайте також: Від штурму окопів до лідерства: як готують командирів відділень для ЗСУ