Найвища точка планети, вершина Евересту, насправді є свідченням давнього морського дна, вкритого скам'янілими рештками мільйонів живих організмів. Цей дивовижний факт, що може здатися неймовірним, пояснюється геологічними процесами, які тривали сотні мільйонів років, зокрема дрейфом материків та тектонікою плит. Ці процеси сформували сучасні гори, включно з Гімалаями, піднявши давні морські породи на висоту майже 9 кілометрів над рівнем моря.
Вже наприкінці XV століття Леонардо да Вінчі, працюючи над кінною статуєю в Мілані, зацікавився дивною гірською породою, принесеною йому місцевими жителями. Ця порода містила вкраплення молюсків з їхніми скам'янілими рештками. Досліджуючи місце, де було знайдено каміння, да Вінчі залишив рукопис, відомий як Лестерський кодекс. У ньому він занотував свої спостереження щодо формування гірських порід та походження скам'янілостей, випереджаючи свій час. Він припустив, що Земля набагато старша, ніж вважалося, і сформована поступовими природними процесами, а не миттєвим божественним актом. Його спостереження вказували на те, що колись на місці суходолу було море, а мушлі – рештки істот, похованих до підняття скелі.
Читайте також: Відкриття з Google Maps: Ізольований ліс гори Ліко в Мозамбіку, захищений 700-метровими скелями
Палеонтологічна ділянка та початок науки
Місце, де Леонардо да Вінчі досліджував породи, отримало назву палеонтологічна ділянка П'єр-Франческо. Саме тут, як вважають науковці, зародилася наука палеонтологія. Між 1504 та 1510 роками да Вінчі знаходив тут скам'янілі рештки морських організмів віком від 50 до 70 мільйонів років. Хоча він не мав наукових інструментів для підтвердження своїх гіпотез, його думки про вік Землі та формування її ландшафтів були революційними. Він заперечував поширені тогочасні теорії про Великий потоп чи спонтанне виростання скам'янілостей, натомість наголошуючи на органічному походженні знахідок.
Тектоніка плит і свідчення Евересту
Наукове пояснення того, як породи з морського дна опинилися на вершинах гір, з'явилося лише у XX столітті з прийняттям теорії дрейфу материків та тектоніки плит. Скам'янілості, знайдені на вершинах гір, стали ключовим доказом цих теорій. Навіть на Евересті, найвищій точці планети, розташованій майже на 9 км над рівнем моря, знайдено шари вапняку з рештками морських організмів.
Верхня частина Евересту, від піку до висоти 8600 метрів, складається з блідо-сірого до світло-коричневого вапняку, який сформувався на дні мілкого теплого моря поблизу екватора. Цей шар, відомий як формація Джомалунгма, датується віком 450-460 мільйонів років і належить до періоду великої ордовицької біодиверсифікації. Ця епоха характеризувалася значним зростанням морського біорізноманіття, появою нових видів тварин, таких як брахіеподи, морські лілії, моховатки, головоногі молюски, трилобіти та остракоди.
Нижче розташована жовта смуга (висоти 7500-7900 м), що складається з метаморфізованих порід, таких як мармур. Ці породи утворилися внаслідок двох геологічних подій, що відбулися 33 та 24,5 мільйони років тому, і в них більшість первинних скам'янілостей були спотворені. Різниця в стані цих двох шарів порід пояснюється геологічним відшаруванням (детачментом Джомалунгма), яке вказує на розтягнення та зміщення блоків гірських порід.
Формування Гімалаїв, включаючи Еверест, є результатом зіткнення Індійської та Азійської тектонічних плит. Близько 140 мільйонів років тому Індійська плита почала відколюватися від суперконтиненту Гондвана і рухатися на північ. Приблизно 50-55 мільйонів років тому вона почала стикатися з Азійською плитою. Цей процес, відомий як колізія континентів, призвів до зминання, деформації та підняття шарів давнього морського дна, утворюючи найвищі гори на Землі. Нині Індійська плита продовжує рухатися, спричиняючи зростання Гімалаїв зі швидкістю 2-7 мм на рік.
Палеонтологічні знахідки на висоті
«На висоті близько 25500 футів я натрапив на шар вапняку, який, на мою радість, містив скам'янілості. Перші безсумнівні форми знайдені на Евересті.» — Ное Одел, геолог британської експедиції (1924).
У 1924 році геолог Ное Одел на висоті близько 7770 метрів у нижній частині формації Джолунгма вперше знайшов скам'янілості, які однозначно мали органічне походження. Ці знахідки підтвердили морське походження порід на Евересті. Навіть після мільйонів років геологічних процесів, породи на вершині гори зберігають пам'ять про своє давнє життя на дні океану.
Читайте також: Пустелі оживають: як рідкісне явище цвітіння змінює найпосушливіші куточки Землі