Україна активно працює над посиленням власного оборонного потенціалу, зокрема через розширення ліцензій на виробництво озброєнь. Це стало однією з ключових тем обговорення після саміту «Україна – Південно-Східна Європа». Країна планує перейти від політичних рішень до безпосереднього виробництва ракет, керованих бомб та інших видів озброєнь, що є важливим кроком у забезпеченні національної безпеки.
За словами представників України, робота ведеться у трьох основних напрямках, пов'язаних з антибалістикою. Перший напрямок – це ракети для систем "Петріот", для отримання яких Україна фінансується європейськими лідерами через програму PCL. Також ведуться двосторонні домовленості з європейськими країнами щодо постачання ракет, хоча ці пакети невеликі, але важливі. Окрема, нерозголошена домовленість існує з країнами Близького Сходу, яка залежить від стабілізації ситуації в регіоні. Україна розраховує до кінця 2026 року отримати технічну можливість для виробництва американських ракет власними силами.
Читайте також: 7-й корпус ДШВ: Як екзоскелети, ШІ та "технодесант" формують армію майбутнього
Європейські системи озброєнь та власні розробки
Другий напрямок включає співпрацю з Європейським Союзом, зокрема з Францією та Італією, щодо виробництва систем "Самп/Т" (SAMP/T). Домовлено про виробництво ракети "Астр 30" (Aster 30) для протидії крилатим ракетам, а також розглядається можливість виробництва систем "Самп/Т" нової генерації. Крім того, отримано позитивний висновок від французької сторони щодо ліцензії на виробництво керованих бомб "Хамер" (Hammer).
Третій напрямок – це самостійна ініціатива України у співпраці з іншими країнами. Це проект "Фрея" – європейська антибалістична система, де Україна відповідає за розробку пускових установок та ракет. Однак, для повноцінного функціонування системи бракує ключових компонентів, зокрема радарів. До цієї ініціативи вже долучилися вісім країн, і тривають пошуки технологічних партнерів для вирішення проблеми з радарами.
За виробництво в рамках тристороннього формату (лідер, радник з національної безпеки, продакшн-компанія) відповідає РНБО. Перша зустріч відбулася у Франції, і зараз триває робота над термінами та виробництвом. Україна висловила сподівання на позитивні результати тестування пускової установки та ракети.
Міжнародна підтримка та співпраця
Під час саміту лідери країн-учасниць підтвердили свою непохитну підтримку Україні. Албанія, зокрема, заявила про продовження тісної співпраці та дотримання міжнародного права, засуджуючи російську агресію та запроваджуючи санкції. Країни-партнери наголосили на важливості підтримки України як підтримки демократії та демократичного світового порядку.
Обговорювалися також питання безпеки та інтеграції Молдови в ЄС, зокрема щодо регіону Придністров'я. Молдова заявила про відсутність пошуку військових рішень та дотримання мирного процесу, а також про протидію гібридній війні. Також було наголошено на важливості збереження миру в Гагаузькому регіоні, попри спроби Росії використати його проти Молдови.
Представники Хорватії, Словенії, Болгарії, Північної Македонії, Чорногорії та Сербії висловили готовність надавати подальшу допомогу Україні, зокрема у сферах оборони, відновлення, енергетичної безпеки та євроінтеграції. Особлива увага приділялася співпраці у виробництві дронів та посиленні оборонних спроможностей України, а також допомозі в підготовці до майбутнього зимового сезону.
Читайте також: Українські дрони перетворюють Чорне море на кладовище російського "тіньового флоту"