6,3 мільярда гривень за вагони: як монополіст і монопсоніст формують ціну в «Укрзалізниці»

Закупівля вагонів на суму 6,3 мільярда гривень державним підприємством «Укрзалізниця» демонструє специфіку взаємодії між єдиним замовником (монопсоністом) та єдиним вітчизняним виробником (монополістом). Відсутність конкуренції на ринку дозволяє сторонам встановлювати ціну за домовленістю, а не за ринковими механізмами.

Закордонні виробники пасажирських вагонів жодного разу не брали участь у торгах «Укрзалізниці», що свідчить про відсутність зовнішньої конкуренції. За наявними даними, іноземним компаніям невигідно перебудовувати свої виробничі потужності під специфічні вимоги України, зокрема, через різну ширину колії, особливо враховуючи відносно невеликі обсяги замовлень. Як наслідок, ціни на вагони, що купуються через формально відкриті торги, відображають лише баланс сил між «Укрзалізницею» як єдиним потенційним покупцем та вітчизняним заводом як єдиним виробником.

Аргументи сторін у переговорному процесі

Позиція монопсоніста, тобто «Укрзалізниці», базується на тому, що у разі відмови від закупівлі, вітчизняний виробник не зможе продати свою продукцію іншим і залишиться без доходів. Це дає замовнику важелі впливу на обсяг та, відповідно, на ціну угоди. "Якщо я в тебе не куплю – ти вагони нікому не продасиш і залишишся взагалі без роботи і доходів, тому я в тебе куплю ось стільки і по такій ціні", — такою логікою керується монопсоніст.

Водночас, монополіст, вітчизняний виробник, має свої аргументи. Він наголошує на соціальній важливості випуску вагонів та потенційних негативних наслідках для «Укрзалізниці» у разі зриву поставок, включаючи покарання з боку виборців. Також підкреслюється необхідність збереження національного виробника, щоб уникнути залежності від закордонних постачальників та урядів інших країн. "Якщо ти у мене не купиш – ти залишишся взагалі без соціально важливих вагонів, і тебе покарають виборці, і не можна втрачати національного виробника, бо тоді взагалі на колінах поповземо до закордонних урядів і будемо залежати від чужих хотілок, тому я продам тобі по такій ціні", — пояснює свою позицію монополіст.

Наслідки для ціноутворення та якості

Джерело: Facebook

Результатом такого складного переплетіння інтересів між єдиним замовником та єдиним виробником є визначення якості продукції та її ціни шляхом переговорів. Відсутність реальної конкуренції призводить до того, що ціна формується не на основі ринкових механізмів, а через балансування інтересів двох ключових гравців. Це може впливати як на вартість вагонів, так і на їхню специфікацію та якість, оскільки обидві сторони мають мотиви досягти вигідної для себе угоди.