Війна в Україні характеризується постійним змаганням між засобами ураження та протидії їм. Після появи "Хаймарсів", які вивели з ладу російську логістику, та ракет "Storm Shadow" і "SCALP", росіяни зуміли налагодити певні засоби протидії. Наразі спостерігається зростання ефективності російської протиповітряної оборони проти українських крилатих ракет, зокрема "Фламінго", які активно застосовуються для ударів по глибокому тилу противника. Причинами цього, за припущеннями аналітиків, є використання Росією літаків далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50 і А-50У.
Крилаті ракети, на відміну від дронів, виявити значно легше. Особливо це стосується ракети "Фламінго", яка має виражені сигнатури у різних діапазонах. Російські літаки А-50/А-50У, що є літаючими радарами, здатні виявляти ці ракети на великих відстанях, зокрема за допомогою оптичної системи, яка фіксує їхні теплові сліди. Це дозволяє росіянам ефективніше протидіяти українським ракетним атакам.
Українська ракета "Фламінго": характеристики та бойове застосування
Ракета "Фламінго" позиціонується як відносно просте, але ефективне озброєння. Заявлена дальність польоту становить до 3000 км, а бойова частина – до тонни. Першим задокументованим випадком застосування "Фламінго" вважається удар по складу боєприпасів у Волгоградській області в лютому 2026 року. З того часу зафіксовано низку інших застосувань, хоча ефективність кожного випадку активно обговорюється українською та російською сторонами. Серед прикладів – атаки на завод "Прогрес" у Чебоксарах (виробник компонентів для БПЛА та ракет), завод "Промсинтез" у Самарській області (компоненти для вибухових речовин) та Водкінський завод в Удмуртії (виробник ракет, зокрема для стратегічних сил).
Однак, останнім часом спостерігаються випадки, коли українські ракети "Фламінго" не досягають цілей. Наприклад, спроби атаки на завод "Баррикади" у Волгограді, де збирають ракети "Іскандер", були безуспішними – усі ракети були збиті. Це свідчить про підвищення ефективності російської ППО, зокрема завдяки використанню літаків далекого виявлення.
Літаки-радари А-50: роль у війні
Літак А-50, також відомий як "літаючий радар" або "літак далекого виявлення", є аналогом американських E-3 AWACS. Його основна функція – виявлення повітряних, наземних та морських цілей на великих відстанях, у тому числі крилатих ракет. Завдяки висоті польоту (до 10 км) та широкому полю зору радара, А-50 забезпечує значно кращу видимість цілей, особливо тих, що летять низько або ховаються за рельєфом місцевості, порівняно з наземними радарами. Наземні радари, хоч і більш чутливі до перешкод, є менш мобільними та мають обмежений радіус дії через кривизну Землі.
За даними на 2022 рік, Росія мала дев'ять літаків А-50/А-50У. У ході бойових дій було втрачено один літак (над Чорним морем) та три пошкоджено на землі. За оцінками, залишається чотири боєздатних одиниці. Через їхню цінність та дефіцитність, ці літаки були розосереджені та перебазовані подалі від лінії фронту. Однак, з кінця червня 2026 року А-50 почали частіше патрулювати, а 7 липня всі чотири літаки одночасно піднялися в повітря. Це вказує на те, що Росія активно використовує їх для виявлення українських ракет.
Проблеми з використанням А-50 полягають у їхній обмеженій кількості (всього чотири одиниці), високій вартості, складності обслуговування та потребі у спеціально підготовленому екіпажі. Крім того, ці літаки є вразливими, про що свідчить їхня втрата над Чорним морем. Незважаючи на це, Україна, ймовірно, розглядатиме літаки А-50 як пріоритетну ціль, шукаючи шляхи їхнього ураження за допомогою далекобійних дронів чи ракет.