Кількість росіян, які шукають шляхи для еміграції з країни, значно зросла у серпні. Порівняно з травнем, попит на консультаційні послуги з питань еміграції збільшився більш ніж у шість разів. Потенційні емігранти надають перевагу країнам, куди можна виїхати швидко та без візових перешкод, зокрема Вірменії, Сербії, Аргентині та іншим державам Латинської Америки. Ситуація на кордоні з Грузією також демонструє аномальний сплеск: щодня через російський прикордонний пункт Верхній Ларс у напрямку Грузії прямує близько 20 тисяч осіб, що є рекордним показником з середини серпня.
Основною причиною такого масового виїзду є тривалі обговорення та чутки про можливу нову хвилю мобілізації в росії. Хоча криза "гарматного м'яса" спостерігається з кінця минулого року, а світові медіа пишуть про це з січня, саме зараз росіяни активно перетинають кордони. Цей сплеск пов'язаний із заявою Дмитра Медведєва наприкінці липня про відсутність мобілізації, яка викликала у російського обивателя зворотну реакцію, сприйнявши це як підтвердження неминучості призову. Додатковим фактором є можливість російського законодавства щодо посилення мобілізаційних процесів приховано, без офіційного оголошення чи ухвалення окремих законів.
Посилення прихованої мобілізації та страх закриття кордонів
Представники громадських організацій в росії повідомляють про збільшення випадків затримання чоловіків на вулицях та їх подальшого відправлення на війну. Найбільш складна ситуація спостерігається в Удмуртії, Краснодарському краї, Архангельській, Єврейській автономній областях, Бурятії та Псковській області, проте "мобілізаційна географія" охоплює всю територію росії. Російський обиватель відчуває наближення мобілізації і припускає, що кордони країни можуть бути закриті, особливо після "виборів до держдуми" наприкінці вересня – початку жовтня. Це логічне припущення, оскільки закриття кордонів може вплинути на результати виборів не на користь провладної партії "Єдина росія".
Під час першої хвилі мобілізації восени 2022 року росію покинули сотні тисяч громадян. Очікується, що цього разу ця цифра може бути ще більшою. Росіяни прагнуть жити в безпеці, шукаючи притулку в країнах, де їх не чекають. На території колишніх радянських республік часто виникають побутові конфлікти з громадянами росії, яких сприймають як «вічно бухих та матюкливих гостей». Їм неохоче здають житло в оренду, а деякі країни, як-от Казахстан, вже посилили практику депортації та видачі росіян на запити російських силових відомств. Середньостатистичний росіянин починає усвідомлювати, що опинився у пастці.
Шляхи виходу з «пастки»
Усвідомлення виходу з цієї «пастки» для росіянина можливе через внутрішні зміни та дії. Одним із шляхів є приведення власної свідомості до ладу, розуміння того, що головним ворогом є "людожерський путінський режим", і подальше наведення ладу в власній країні. Це може включати приєднання до Сил оборони України, створення підпілля або протестних рухів. Такий шлях є довгим, але, ймовірно, єдиним для росіян, які прагнуть нормального життя. Однак, виходячи з реалій, не варто розраховувати на "швидке прозріння" росіян.
Натомість, українська сторона планує методично повертати війну туди, звідки вона почалася. Щоденні результати цієї роботи надихають, а успішні рішення масштабуються. Очікується зростання втрат противника, що рано чи пізно призведе до колапсу "недоімперії". Робота триває з метою наближення перемоги.