США розхитують фінансовий ринок: долар під загрозою, а світ готується до нової реальності
Ситуація на світових фінансових ринках стрімко загострюється, викликаючи занепокоєння щодо майбутнього долара США. Нещодавнє зростання довгострокових процентних ставок у Сполучених Штатах до найвищого рівня з 2007 року, зумовлене глобальною борговою кризою, змусило Міністерство фінансів втрутитися для спроби стримати зростання дохідності облігацій. Це втручання, а також потенційне «включення друкарського верстату» президентом Трампом, може призвести до падіння курсу долара, спонукаючи багатьох задуматися про перехід до золота чи євро. Ті, хто раніше почав зменшувати свою залежність від долара, виглядають зараз більш виграшно.
Аналіз, опублікований виданням Financial Times, вказує на те, що, попри тривожні тенденції, долару ще не настала «хана», але ситуація є «дуже стрьомною». Після двох десятиліть відносної фіскальної стабільності, реальність повертається у більш хаотичному вигляді, ніж у 2000-х роках. Світовий державний борг значно зріс, розриви між багатими та бідними країнами поглибилися, а в умовах посилення геополітичної конкуренції, процентні ставки залишаються високими. Країни, що мають надмірні борги, тепер ставлять під загрозу не лише власну економічну стабільність, а й соціальну структуру, обороноздатність та геополітичний вплив.
Глобальний борг та розподіл сил
Загальний обсяг державного боргу у світі з 2007 року зріс з 59% ВВП до 95% ВВП, що становить близько 110 трильйонів доларів. Ця ситуація має різноманітні наслідки для різних країн. Фінансова стійкість США частково забезпечується статусом долара як резервної валюти, що підтримує попит на американський державний борг. Водночас, країни як Китай та Індія мають високий рівень боргу, але їхні відносно закриті фінансові системи обмежують витрати на відсотки. Швидке економічне зростання Індії та можливість Китаю залучати приватні кошти і іноземні активи також впливають на їхню боргову спроможність. Багаті країни, такі як Норвегія, Сінгапур та ОАЕ, мають значні валютні резерви, що забезпечує їм певну стабільність.
Промислово розвинені країни можна умовно розділити на дві групи: «переможців» з низьким рівнем боргу, як-от Австралія, Німеччина та Південна Корея, та «боргових відчайдухів», до яких належать Велика Британія, Франція, Італія та Японія. Період 2010-х років, який часто називають «ідеальним світом», базувався на припущеннях про низькі реальні процентні ставки, пом’якшувальний вплив глобалізації на ланцюги постачання, стримування військових загроз та відповідальність політичних еліт. Однак, до 2020 року ці переконання почали хитатися, і багато країн продовжили безконтрольно позичати кошти навіть після завершення пандемії COVID-19.
Нова ера тотальної війни та фінансова стійкість
Країни, які поставилися до попередніх припущень з обережністю, тепер перебувають у вигіднішому становищі. Вони мають фінансові ресурси для захисту громадян від енергетичних та логістичних шоків, інвестування в диверсифікацію ланцюгів постачання та модернізацію збройних сил. У нову еру, яка характеризується тотальною війною, фінансова стійкість стає ключовим елементом оборони. Війна в Україні вже коштувала обом сторонам конфлікту понад 50% від їхнього довоєнного ВВП, причому Україна залежить від фінансової допомоги ЄС. Росія, завдяки «фортечній» економічній політиці, змогла частково витримати, проте і ця система демонструє ознаки хитання.
Очікується, що нова динаміка проявиться у трьох ключових напрямках. По-перше, фіскальні політики США будуть тісно пов'язані з її статусом наддержави. Прагнення уряду знизити дохідність облігацій сигналізує про готовність спотворювати ринки для обмеження витрат на запозичення, навіть ціною падіння курсу долара. Це ставить під сумнів статус долара як «притулку», а потенційне скорочення витрат США може вплинути на їхню оборонну спроможність. По-друге, країни, що опинилися у борговій пастці, матимуть серйозні труднощі з виходом з неї. Проблеми з державним боргом можуть поширитися на приватний сектор, роблячи ці країни менш привабливими для бізнесу. Постійний страх перед податковими рейдами та занепокоєння щодо боргів підриватимуть довіру. Уряди таких країн, ймовірно, вдаватимуться до втручань для обмеження цін або прибутку, щоб пом’якшити наслідки енергетичних шоків та потрясінь у ланцюгах постачання.
Зсув впливу та геополітичні наслідки
Зміни у фінансовій стабільності країн матимуть значні геополітичні наслідки. Очікується перехід впливу до країн з низьким рівнем боргу. Країни Перської затоки вже витісняють Єгипет як лідери арабського світу, а Південна Корея стає дедалі впливовішою. Група країн із низьким рівнем боргу, до якої входять країни Північної Європи, Балтії, Польща та Німеччина, формує новий центр європейської «жорсткої сили». Ці країни можуть відчувати відповідальність за підтримку європейських економік з високим рівнем боргу, але натомість матимуть право вимагати від інших країн більшого лідерства в оборонних ініціативах, а також певних політичних привілеїв. Фінансова стійкість та геополітична потужність взаємопов'язані: перша без другої рідко є стійкою.
Історичні приклади, як-от ситуація з Михайлом Горбачовим, який благав про фінансову допомогу від США у 1990 році, ілюструють, наскільки важливим є фінансовий ресурс для реалізації геополітичних амбіцій. Хоча остаточні наслідки цих тенденцій ще не визначені, зрозуміло, що світ стоїть на порозі значних змін у фінансовому та геополітичному ландшафті, де економіки з високим рівнем боргу будуть змушені до перегляду своєї політики.
Антикорупційні органи розкрили справу на 150 мільйонів: в Офісі президента фігурує заступниця
Україна завдала удару по логістичній системі РФ: спалений склад "Озон" може коштувати мільярди
Північнокорейська КН-30: чи справді Росія отримала 2,5 тонни бойової частини та до 900 км дальності?
Уолл-стріт: Від таємних зустрічей до Великої депресії. Як народжувалася і виживала фінансова система Америки
Чому США розформували експериментальний батальйон дронів, створений за українським досвідом
Карпати: Від депресивного регіону до української Швейцарії завдяки війні та інвестиціям
Каллас: Європа визнала терор Росії, але зволікає з реакцією на гібридні атаки
Deepfake-шахрайство: як штучний інтелект зламує довіру та краде мільйони
