Енергосервісні контракти в Україні: 25% річних або ризиковані інвестиції?

Новини

25.08.2026 12:31 (Оновлено 25.08.2026 в 12:31)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Аналіз енергосервісних контрактів (ЕСКО) в Україні показує потенційну дохідність до 25% річних, проте існує низка значних ризиків, що ускладнюють їхню реалізацію. Серед головних викликів — безоплатна передача об'єктів після завершення контракту, складність залучення банківського фінансування, необхідність встановлення дорогих систем накопичення енергії та тривалі терміни оплати. Попри потенціал економії для комунальних установ, інвестори стикаються з невизначеністю термінальної вартості активів та організаційними складнощами.

Енергосервісні контракти (ЕСКО) в Україні, запроваджені у 2017 році, але які набули реального поширення лише останні два роки, пропонують інвесторам потенційну дохідність до 25% річних. Ця модель передбачає, що приватний інвестор за власний кошт модернізує енергоефективність комунальних чи державних установ (лікарень, шкіл, водоканалів), а натомість отримує оплату за поставлену електроенергію за тарифом, що трохи нижчий за ринковий. Однак, попри привабливі цифри, реалізація таких проектів пов'язана з низкою суттєвих ризиків та складнощів.

Загалом в Україні реалізовано близько 250 таких проектів, тоді як потенційно близько 6 000 об'єктів соціальної інфраструктури могли б їх впровадити. Це свідчить про значний, але поки що нереалізований потенціал ринку. Динамічність енергетичного сектору вимагає постійного оновлення інформації, адже прогнози, зроблені навіть рік тому, можуть бути неактуальними.

Суть енергосервісних контрактів

Енергосервісний контракт — це договір між інвестором та комунальною, державною чи соціальною установою, яка є споживачем електроенергії. Інвестор, за власні кошти, будує, наприклад, сонячну електростанцію, а установа гарантує викуп виробленої електроенергії за нижчим тарифом, ніж той, що вона сплачує за споживання з мережі. Це дозволяє установі заощаджувати кошти на енергоносії, не витрачаючи власний бюджет на модернізацію.

Процес зазвичай розпочинається з оголошення тендеру в системі Prozorro. Потенційні інвестори подають свої пропозиції, а переможець будує необхідні потужності. Успішність проекту залежить від багатьох факторів, включаючи локацію (безпекові умови), потужність об'єкта, графік споживання електроенергії та фінансову спроможність замовника.

Ключові ризики та мінуси ЕСКО-контрактів

• Безоплатна передача активів: Через 10-12 років дії контракту інвестор зобов'язаний безкоштовно передати побудовану сонячну станцію чи інше обладнання (наприклад, котли для опалення) замовнику. Це позбавляє інвестора залишкової вартості активу (terminal value).
• Обмежена кредитоспроможність: Банки неохоче надають кредити під такі проекти через відсутність залишкової вартості обладнання, що ускладнює залучення додаткового фінансування та левериджу.
• Необхідність встановлення батарей: В умовах блекаутів замовники вимагають інтеграції великих систем накопичення енергії (батарей), що значно збільшує початкові інвестиційні витрати (капекс) без пропорційного зростання вартості чи обсягу продажів електроенергії, знижуючи окупність проекту до 5-6 років.
• Відтермінування платежів: Деякі контракти передбачають відтермінування оплати за електроенергію до трьох місяців, що негативно впливає на кеш-флоу інвестора.
• Тривалі перемовини та ризик втрати проекту: Процес від переговорів до початку будівництва може тривати 6-12 місяців. Існує високий ризик, що замовник знайде інше фінансування (кредит, грант) і відмовиться від ЕСКО-контракту, роблячи витрачені зусилля інвестора марними.

Перспективи та ставлення до ЕСКО-проектів

Незважаючи на ці складнощі, енергосервісні контракти пропонують значну економію коштів для комунальних установ. Наприклад, школа чи лікарня може зекономити 3-4 мільйони гривень на рік, скоротивши витрати на електроенергію з мільйона гривень на місяць до 700 тисяч. Це робить модель вигідною для обох сторін – win-win партнерство.

Однак, існує тренд, коли деякі посадовці вважають ЕСКО-контракти «для бідних громад» та надають перевагу великим інвестиційним проектам, спрямованим на освоєння бюджетів, а не на конкретну економію. Така позиція ставить під сумнів майбутню доцільність ЕСКО-проектів для інвесторів, особливо з огляду на зростання вимог та зниження окупності.