Україна завдала удару по логістичній системі РФ: спалений склад "Озон" може коштувати мільярди

За оцінками, хаб у Чапаєвську, збудований наприкінці 2022 року з інвестиціями близько 5 мільярдів рублів, мав площу майже 140 000 м² і вміщував понад 40 мільйонів товарів. Звідти щодня відправлялося понад 200 000 замовлень, що робило його ключовим вузлом для торгівлі в Поволжі. Внаслідок удару компанія була змушена зупинити роботу, скасувати замовлення та перерозподілити продавців на інші склади. Понад 500 людей було евакуйовано. Також постраждав Новокуйбишевський НПЗ "Роснєфті", розташований за 1000 км від фронту.

Російські маркетплейси як військова інфраструктура

Атака на логістичний центр "Озон" є частиною ширшої стратегії України з підриву російської військової машини, яка значною мірою залежить від цивільної економіки. За даними аналітиків, маркетплейси "Озон" та "Валдберіс" перетворилися на "кровоносну систему" для російського тилу, забезпечуючи армію необхідними компонентами. "Озон" минулого року мав виручку близько 725 мільярдів рублів, велику логістичну мережу та численні пункти видачі. Через ці платформи, зокрема, постачаються компоненти для дронів, оптика, акумулятори та тактичне спорядження, що робить їх важливими військовими цілями.

Це не перший випадок цілеспрямованих атак на російські логістичні центри. З 18 липня українські сили послідовно атакували найбільші центри "Валдберіс", вивівши з ладу приблизно третину їхніх складських потужностей. Збитки для "Валдберіс" та його продавців оцінюються до 12 мільярдів доларів. "Озон" намагався захиститися, встановлюючи вогнетривкі конструкції, але дронові удари тепер трактуються компанією як форс-мажор.

Вплив на нафтогазовий сектор та російську економіку

Паралельно з атаками на логістику, Україна продовжує цілеспрямовано бити по російських нафтопереробних заводах. За останні пів року було здійснено близько 200 ударів по НПЗ, що призвело до вибуття приблизно 30% (за деякими оцінками – до 45%) виробничих потужностей. Це спричинило зростання цін на бензин, дефіцит пального та заборону на його експорт до кінця січня. Доходи російського бюджету від нафтогазового сектору за півріччя впали майже на третину, а дефіцит бюджету на кінець липня сягнув близько 6,5 трильйонів рублів, що майже вдвічі перевищує планові показники.

Нова парадигма війни: удари по причинах, а не наслідках

За словами експертів, Україна переходить від ударів по класичних військових об'єктах до руйнування цивільної інфраструктури, яка забезпечує функціонування російської військової машини. Атаки на логістику та нафтопереробні заводи спрямовані на причини, а не на наслідки. Це дозволяє ефективніше перерізати "потоки" нафти, грошей та товарів, що підтримують армію. Цей підхід, на відміну від ударів по верхівці військової машини, є більш дієвим у довгостроковій перспективі.

Крім того, успіх українського приватного сектору у розробці далекобійних дронів, який виконує до 60% глибоких місій, демонструє ефективність моделі, де держава надає замовлення, але не обмежує ініціативу приватних виконавців. Це формує висновок про необхідність зменшення державного контролю над галузями економіки та більшої довіри до тих, хто здатен демонструвати результат. Така модель може сприяти розбудові сильнішої економіки в Україні.

Удар по логістичному центру "Озон" покликаний повернути війну безпосередньо до російських громадян, створюючи незручності, які мають зруйнувати їхнє відчуття відстороненості від конфлікту. Коли зручні сервіси, що забезпечують їхнє повсякденне життя, починають вигорати, громадяни Росії усвідомлюють свою причетність до війни, а не просто споживають її наслідки на екранах.