21-річний чоловік двічі втікав з окупованої території, одного разу до Німеччини, а потім до контрольованої Україною зони. Його історія – це розповідь про життя під російською окупацією, досвід насильницької паспортизації та незламне прагнення до свободи.
Чоловік, який виріс в окупованому Донецьку, розповів про початок війни у 2014 році, коли йому було 9 років. Він згадує, як місто втратило електропостачання на три місяці, а новини надходили лише з телебачення чи від знайомих через відсутність інтернету. Він також згадує, як зникли люди, які раніше приїжджали працювати на місцеву шахту з інших міст області, а шахта згодом почала мобілізовувати своїх працівників.
Усвідомлення окупації та наслідки
Процес усвідомлення того, що місто перебуває під російською окупацією, для нього розпочався приблизно у 2016 році. Тоді його друг закликав його припинити слухати українську музику, пояснюючи це небезпекою. Він згадує, що його друг, який загинув у 2024 році, пішов воювати на боці Росії. Повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року принесло відчуття шоку. Він пригадує, як колони танків рухалися містом, а мати його друга, яка працювала у місцевій прокуратурі, радила виїхати. 18 лютого 2022 року розпочалася загальна мобілізація, а університет погрожував студентам, вимагаючи з'явитися до військкомату. Хоча йому було 17 років, його одногрупники, яким виповнилося 18, отримали повістки та мусили йти на війну.
Після 2022 року в окупованому Донецьку розпочалася примусова паспортизація, спочатку «паспортами» так званої «ДНР», а потім і російськими. Без російського паспорта стало неможливо отримати водійські права, навчатися, придбати житло чи зареєструвати автомобіль. Він відмовився отримувати російський паспорт, через що не міг користуватися основними послугами, зокрема, скласти іспит на водійські права.
Спілкуючись з друзями, він усвідомив, що більшість його оточення підтримує Росію, виправдовуючи її дії. Сам він залишався проукраїнськи налаштованим, хоча це викликало осуд з боку друзів.
Перша втеча та досвід життя в Європі
У 2022 році він вперше виїхав до Німеччини, де пробув місяць. Однак, відсутність звичного середовища, знайомих та інтернету, а також життя в приміщенні, схожому на дитячий садок, де проживало 30 осіб, змусило його повернутися на окуповану територію. Він сподівався на контрнаступ ЗСУ, який мав би звільнити його рідне місто.
Після повернення ситуація на окупованій території погіршилася. Постійні перевірки документів поліцією, погрози через його проукраїнську позицію та відсутність перспектив для життя та навчання спонукали його до другої втечі. Цього разу він вирішив залишити окуповану зону назавжди.
Друга втеча та фільтрація на кордоні
Другий раз він вирішив тікати, але цього разу до контрольованої Україною території. Він продав своє майно та вирушив через Маріуполь, який вразив його масштабами руйнувань. Потім він перетнув Росію і дістався кордону з Латвією, де пройшов жорстку фільтрацію ФСБ. Під час фільтрації його звинуватили в сатанізмі через кільце, яке він носив, та змусили роздягнутися, шукаючи татуювання. Його також змусили підписати документ, що він підтримує дії РФ та Путіна, погрожуючи оприлюднити відео читання цього документа.
Після проходження фільтрації він знову опинився в Німеччині, де прожив з вересня 2023 року до грудня 2025 року. Однак, відчуття самотності та невизначеності не полишало його. Він розглядав можливість повернення до України, але не знав, як сюди потрапити та де знайти житло.
Повернення до України та нове життя
Зустріч з іншим переселенцем з Донецька дала йому можливість переїхати до України. Його перші дні в Києві були наповнені радістю та хвилюванням. Він швидко знайшов друзів та почав інтегруватися в українське суспільство. Він відзначає, що життя в Україні надає значно більше можливостей, ніж на окупованих територіях чи навіть у Німеччині.
На питання про його сприйняття життя в Україні, він зазначив, що хоча існують обстріли, вони не є такими інтенсивними, як він очікував. Жителі окупованих територій часто отримують інформацію про атаки із запізненням, а комунікаційні мережі, такі як Telegram та Instagram, там не працюють. Він радіє новинам про удари по військових цілях в окупованих Донецькій області та висловлює бажання, щоб його рідне місто опинилося під контролем України.