Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та подальші санкції, запроваджені Європейським Союзом, Великою Британією, а згодом і Україною, суттєво вплинули на діяльність банку. У жовтні 2022 року активи підсанкційних російських бізнесменів були заблоковані указом президента. Бренд Альфа-Банку став токсичним, що призвело до його перейменування на Сенс Банк у липні того ж року. Проте зміна назви не вирішила головної проблеми: банк, пов'язаний з підсанкційними особами, залишався загрозою для фінансової системи країни.
Виведення з ринку та мільярдний позов
У 2023 році Національний банк України прийняв рішення про виведення Сенс Банку з ринку, що означало придбання 100% його акцій Міністерством фінансів за символічну 1 гривню. Разом з активами держава успадкувала й проблеми. 29 грудня 2023 року колишні власники подали позов проти України до Міжнародного центру з вирішення інвестиційних спорів, вимагаючи понад 1 мільярд доларів США. Вони стверджують, що банк їм більше не потрібен, а вони вимагають грошової компенсації. Українське законодавство передбачає, що компенсація може бути отримана лише за рахунок коштів Російської Федерації.
Держава як власник та прискорення продажу
Незважаючи на судовий процес, банк продовжував працювати та приносити прибуток. У 2025 році він заробив близько 3,2 мільярда гривень і посідав дев'яте місце за розміром активів. Проте восени 2025 року держава вирішила позбутися цього активу. 1 жовтня Кабінет Міністрів ініціював підготовку до продажу акцій Сенс Банку та Укргазбанку. Це було пов'язано із зобов'язаннями України перед міжнародними партнерами щодо скорочення державної частки у банківському секторі, яка значно зросла під час війни.
Ситуація ускладнилася появою так званих "плівок Міндіча" у травні 2026 року. На записах, датованих 9 травня 2025 року, обговорювалося призначення членів наглядової ради Сенс Банку, і згодом саме ці особи були призначені, що викликало питання щодо незалежності процесу. Президент Володимир Зеленський у травні 2026 року наголосив на необхідності приватизації банку протягом року, щоб уникнути подальшої боротьби за керівні посади.
Корупційні розслідування та майбутнє банку
19 серпня 2026 року детективи НАБУ провели обшуки в офісі наглядової ради Сенс Банку в рамках розслідування справи "Forest Gamp". Це пов'язано з затриманням колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка у лютому 2026 року, коли він намагався перетнути кордон. Частина застави у розмірі 150 мільйонів гривень, внесена за Галущенка, за версією слідства, мала злочинне походження і потребувала відмивання. Слідчі вважають, що частина цих коштів проходила через Сенс Банк, зокрема, проводилися платежі в обхід фінансового моніторингу.
20 серпня 2026 року прем'єр-міністр Сергій Корецький дав завдання прискорити продаж банку, а кошти від угоди планується спрямувати на потреби Сил оборони. Однак, офіційних покупців досі не названо, а враховуючи корупційні проблеми, віра в інтерес іноземних інвесторів залишається сумнівною. Оцінити вартість банку нині вкрай складно. Головний пріоритет влади – продати його до кінця 2026 року, щоб уникнути нових скандалів. Попри те, що держава придбала банк за 1 гривню, процес його продажу супроводжується мільярдними судовими позовами та антикорупційними розслідуваннями. Ціна угоди, ймовірно, буде значно вищою за початкову символічну суму, але вирішення всіх проблемних питань залишається під питанням.