Україна на порозі нової повітряної війни: чи врятує Patriot від російських ракет?

Новини

28.08.2026 20:33 (Оновлено 28.08.2026 в 20:33)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Росія посилює ракетні атаки на українські міста, використовуючи балістичні ракети, проти яких ефективний захист забезпечує американська система Patriot. Однак обмежене виробництво та висока вартість цих комплексів ставлять під сумнів можливість повного забезпечення України необхідною кількістю протиракет. Водночас, українські розробники працюють над власними аналогами.

Російські війська уповільнили свій наступ на суші, але в небі над Україною війна набирає обертів. Цього літа Росія значно збільшила використання балістичних ракет для ударів по українських містах, розташованих далеко від лінії фронту. 5 серпня Росія випустила 24 балістичні ракети по Києву та його околицях, внаслідок чого загинуло щонайменше 17 людей, а понад 40 отримали поранення. Єдиним перевіреним засобом захисту від балістичних ракет, що може забезпечити Україну, є американська система Patriot. Що робить її такою особливою і чому жодні інші системи не можуть з нею зрівнятися?

Система протиповітряної оборони працює багатошарово, і різні комплекси призначені для протидії різним загрозам. Деякі перехоплюють дрони, інші знищують крилаті ракети, але балістичні ракети – це зовсім інша категорія. Вони летять значно вище і набагато швидше, ніж дрони чи крилаті ракети, занурюючись до Землі з величезною швидкістю. Це залишає захисникам лише кілька хвилин на виявлення, відстеження та перехоплення. Деякі моделі балістичних ракет також дозволяють коригувати траєкторію польоту, що ускладнює її прогнозування. Зупинити щось, що рухається так швидко, надзвичайно складно, це схоже на спробу влучити кулею в іншу кулю. Однак, підхід балістичної ракети можна виявити та відстежити, що й дозволяє робити система Patriot.

Як працює система Patriot?

Patriot – це не просто одна ракета, а одна з найсучасніших систем протиповітряної оборони у світі. Вона складається з кількох основних компонентів: датчики для виявлення та відстеження загроз, класифікації їх, та система управління вогнем, яка отримує дані від датчиків і розробляє рішення для перехоплення. Система Patriot, хоч і розроблена ще у 1970-х роках для захисту від радянських літаків, постійно адаптувалася до нових загроз. Її ефективність зростала завдяки постійному досвіду перехоплення балістичних ракет, що дозволяло інженерам вдосконалювати її, аналізуючи дані та адаптуючись до змін у тактиці противника. Радар Patriot постійно сканує небо, відстежуючи понад 100 цілей одночасно. Після виявлення ракети, командний центр розраховує її траєкторію та обирає відповідний перехоплювач: PAC-2 або PAC-3.

• PAC-2: Має більший радіус дії та використовує осколково-фугасну боєголовку для протидії широкому спектру загроз, від ракет до літаків.
• PAC-3: Спеціально розроблений для високоточного ураження сучасних балістичних ракет, влучаючи безпосередньо в ціль.

Батарея Patriot може мати до восьми пускових установок. Залежно від типу ракети, одна установка може нести чотири ракети PAC-2 або до 16 ракет PAC-3. Використання кількох перехоплювачів для однієї ракети залежить від її типу. Для PAC-3, з імовірністю перехоплення близькою до одиниці, може бути достатньо одного перехоплювача. Для PAC-2 може знадобитися від двох до чотирьох. Водночас, з'являються повідомлення про те, що Україна навчилася збивати російські балістичні ракети за допомогою однієї ракети PAC-2, що свідчить про ефективне використання ресурсів.

Обмеження та майбутнє протиракетної оборони

Липень цього року відзначився одними з наймасштабніших ракетних атак з боку Росії, включаючи рекордне використання балістичних ракет проти Києва. Проте, відсоток перехоплених ракет зменшується. З понад 120 балістичних ракет, запущених у липні, було збито лише близько 30. Цьому є кілька причин. По-перше, обмежена доступність ракет Patriot. 18 країн світу використовують ці системи, і значне споживання, зокрема в Україні та на Близькому Сході, призвело до вичерпання запасів. США, за оцінками, використали від 1000 до 2300 перехоплювачів, залишивши собі менше тисячі. По-друге, західний військово-промисловий комплекс не в змозі масштабувати виробництво. Щорічно виготовляється лише до 850 перехоплювачів, тоді як Росія здатна виробляти близько 100 балістичних ракет на місяць. Для повного захисту Україні потрібно було б тисячі перехоплювачів щорічно, що є неможливим, враховуючи високу вартість: одна ракета PAC-3 коштує близько 4 мільйонів доларів для США, а для іноземних покупців – до 8 мільярдів доларів за одиницю.

Виникає питання ліцензування виробництва Patriot в Україні, ідея якого розглядалася, але стикнулася з невизначеністю з боку США через побоювання технологічного витоку або надто швидкого освоєння технології Україною. Проте, налагодження виробництва – це тривалий процес, що вимагає будівництва заводів, навчання персоналу та відповідного рівня безпеки, що складно здійснити під час війни. Аналітики висловлюють сумніви щодо того, чи справді ліцензування допоможе Україні у короткостроковій перспективі, оскільки це передбачає перехід від моделі допомоги до моделі самостійного виробництва.

Натомість, Україна розробляє власний проєкт «Фрея» спільно з європейськими партнерами. Мета – створити систему, здатну перехоплювати балістичні ракети, але дешевшу та простішу у виробництві. У липні було започатковано протиракетну коаліцію з 10 європейських країн. Перші випробування плануються на середину 2027 року. Україна готова надати ракети та пускові установки, тоді як партнери – головки самонаведення, радари та системи управління. Хоча компанія Firepoint, розробник «Фреї», відома своїми дронами, її досвід у розробці ракетних систем менш очевидний. Експерти скептично ставляться до оптимістичних термінів масового виробництва, вважаючи, що повноцінна боєготовність може зайняти 5-7 років. Навіть якщо «Фрея» буде дешевшою, її ефективність може бути нижчою, але для багатьох загроз 80% захисту може бути достатньо. Проте, для боротьби з балістичними ракетами потрібна значна швидкість, складність системи та передові головки самонаведення, щодо яких ще немає відповідей.

Навіть успіх таких проєктів, як «Фрея», не вирішить негайних проблем України. Війна ще далека від завершення, і це змушує переосмислити майбутнє протиповітряної оборони. Лише оборонних заходів недостатньо; необхідний більш проактивний підхід, що включає удари по установках запуску та підрив виробництва озброєнь противника. Наявні системи протиповітряної оборони, зокрема Patriot, є дорогими, а їхні запаси недостатні для тривалої війни. Легше виробляти дешеву наступальну зброю, ніж дешеву оборонну. Зменшення кількості перехоплювачів змушує Україну робити складний вибір, що захищати, а що залишати без прикриття, що призводить до втрати людських життів. Із посиленням російських атак перед новою зимою ситуація стає ще більш критичною.