Головний антикорупційний прокурор Олександр Клименко надав інтерв'ю, в якому розкрив низку резонансних подробиць, що стосуються корупційних схем, тиску на антикорупційні органи та ситуації в оборонній сфері. За словами Клименка, розслідування щодо викупу ексміністра юстиції Германа Галущенка з-під арешту, відомого як справа "Мідас", виявило складну схему легалізації коштів через офшори та націоналізований банк. Ця справа, яка викликала значний резонанс у суспільстві, стала однією з ключових тем інтерв'ю.
Розслідування, яке тривало близько 18 місяців, виявило, що кошти, ймовірно, злочинного походження, були легалізовані через банківську систему та використані для внесення застави за Галущенка. Антикорупційні органи звернулися до суду з клопотанням про арешт цих коштів у розмірі 150 мільйонів гривень. Крім того, Олександр Клименко наголосив на необхідності перевірки походження коштів, внесених як застави, зокрема, за ексголову Офісу президента Андрія Єрмака, та про плани перевіряти такі транзакції постфактум. Він також зазначив, що розслідування цієї справи триває, і очікується залучення інших осіб до відповідальності, зокрема, тих, хто пов'язаний з Офісом президента.
Схема викупу Галущенка та легалізація коштів
За словами Олександра Клименка, справа "Мідас" розпочалася півтора року тому з рейдерства. Зокрема, було виявлено, що Герман Галущенко, перебуваючи під арештом, погрожував компанії "Мідіс". Для його викупу була залучена його заступниця Ірина Мудра, яка, у свою чергу, залучила свого співмешканця Микитася. За даними слідства, було знайдено 150 мільйонів гривень, частину з яких надав "Мідіс". Ці кошти, маючи, ймовірно, злочинне походження, були проведені через націоналізований державний банк, який контролювала згадана компанія, до Вищого антикорупційного суду, що дозволило Галущенку вийти на свободу. Антикорупційні органи звернулися до суду з клопотанням про накладення арешту на ці 150 мільйонів гривень та їх передачу до АРМА.
Розслідування також виявило механізми легалізації коштів через систему офшорів, зокрема, у Швейцарії. Ці кошти виводилися з України та осідали на спеціальних фондах. Клименко зазначив, що слідству відомі власники цих фондів, і це дозволяє ідентифікувати кінцевих бенефіціарів. Він натякнув на можливий зв'язок цих коштів з політичними діячами та вищим військово-політичним керівництвом держави, хоча й не називав конкретних прізвищ.
Очікується, що розслідування цього провадження завершиться до кінця листопада, після чого справа буде передана до суду. Також розглядається можливість перевірки законності внесення застав за інших високопосадовців, зокрема, за ексголову Офісу президента Андрія Єрмака, аналогічно до справи Галущенка.
Атаки на НАБУ та САП
Олександр Клименко наголосив на системному тиску на антикорупційні органи, який триває з осені 2024 року. За його словами, Служба безпеки України активно працює над дискредитацією та знищенням НАБУ і САП. Він вважає, що за цими атаками стоїть колегіальне рішення, в якому брав участь Андрій Єрмак, зокрема, шляхом телефонних дзвінків своїм підлеглим. Клименко згадав про перехоплення розмов, де обговорювалася підготовка до ліквідації НАБУ і САП, включаючи фальсифікацію доказів та підкидання документів під час обшуків.
Прокурор також висловив скептицизм щодо планів влади поставити "свою людину" на керівну посаду в САП, назвавши це "нерозумною" ідеєю. Він застеріг представників влади від спроб контролювати антикорупційні органи, наголошуючи, що ці спроби, ймовірно, не матимуть успіху, особливо з огляду на майбутню зміну влади. Клименко також згадав про підготовку підозри йому самому, яка, за його словами, мала бути оголошена наступного дня після обшуків у колишнього голови Офісу президента.
Анонімні Telegram-канали, які, на думку Клименка, контролюються СБУ та іншими структурами влади, використовуються для поширення негативної інформації про антикорупційні органи. Він також згадав про створення фонду для дискредитації цих органів, на який були охочі інвестори.
Корупція в оборонній сфері
Олександр Клименко повідомив про зміни в корупції в оборонній галузі. За його словами, серед власників компаній-виробників зброї з'явилися впливові бенефіціари, включаючи політиків та силовиків, що підриває конкуренцію та обороноздатність. Прокурор навів приклад, коли компанія з вищим рівнем рентабельності отримує контракт на постачання дронів, хоча існують дешевші альтернативи, які виконують те саме завдання.
Однією зі схем є "завищення потреб", коли Генштаб замовляє більшу кількість дронів, ніж реально потрібно, що призводить до скуповування всіх наявних на ринку дронів за нижчою ціною. Потім, з урахуванням завищеної потреби, ці ж дрони продаються втричі дорожче. Клименко зазначив, що НАБУ та САП проводять розслідування щодо таких схем, і завдяки їхнім превентивним діям ціни на оборонну продукцію знизилися, що призвело до економії мільярдів гривень бюджетних коштів.
Згадувались також розслідування щодо компанії "Firepint" та інших виробників, де досліджуються закупівлі дронів. Клименко підкреслив, що навіть попри критику дій антикорупційних органів, їхня робота призводить до значної економії коштів, яка перевищує річний бюджет НАБУ та САП.
Філософія влади та боротьба з корупцією
Олександр Клименко висловив думку, що боротися з корупцією повністю неможливо, але можна знизити її рівень до такого, щоб вона не загрожувала державі. Він зазначив, що представники влади часто знаходяться в комфортній ситуації, оскільки розуміють: якщо вони поборють корупцію, то самі можуть опинитися під слідством. Прокурор також наголосив на важливості зміни законодавства для унеможливлення існування корупційних схем, а не тільки їх виявлення.
Він навів приклад, коли норма закону, яка дозволяла підвищення ціни договору на 10% у разі коливань ринку, зловживалася, призводячи до значного зростання вартості закупівель. НАБУ та САП, виявляючи такі схеми, ініціюють зміни в законодавстві, щоб унеможливити їх повторення.
Стан антикорупційної інфраструктури
Клименко попередив про наслідки, якщо на конкурс на керівника САП виграє "зручна" для Офісу президента людина. Це означатиме кінець антикорупційної інфраструктури, коли резонансні справи будуть саботуватися, затягуватися або програватися в судах. Він також наголосив, що колишні президенти, які втратили повноваження, підлягають розслідуванню з боку НАБУ, як це було у випадку з Віктором Януковичем.
Прокурор закликав народних депутатів продовжувати роботу над законопроектами, спрямованими на посилення незалежності та спроможності НАБУ і САП, а також на прискорення судових процесів. Він анонсував засідання Тимчасової слідчої комісії щодо питань Сенсбанку та внесення застав, підкресливши важливість недопущення тиску на антикорупційні органи з боку влади.