Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради продовжує розслідування скандалу навколо Сенс Банку, що виник після оприлюднення матеріалів "Мінчгейту". Розслідування зосереджується на процесі призначення наглядової ради, можливих корупційних схемах та непрозорих фінансових операціях, які могли відбуватися в банку. Ключовими питаннями для ТСК є процедура відбору та погодження членів наглядової ради, а також їхня роль у можливих махінаціях, зокрема, пов'язаних із внесенням застави. Особливу увагу приділено обставинам, що оточують призначення Миколи Гладищенка, який, попри застереження рекрутингової компанії та міжнародних партнерів, був включений до шорт-листа, а згодом і очолив наглядову раду. Також розглядається роль посадових осіб Міністерства фінансів та Національного банку у цих процесах.
На засіданні ТСК були заслухані представники рекрутингових компаній, Міністерства фінансів та Національного банку. Зокрема, обговорювалися деталі відбору кандидатів до наглядової ради, потенційні зв'язки деяких кандидатів з особами, згаданими у "плівках", а також закупівля послуг консультування радника Василя Веселого. Були підняті питання щодо недостатнього досвіду певних кандидатів, їхньої минулої роботи у проблемних банківських установах та комунікації з регуляторами. Міністерство фінансів заявило про відсутність належної відповіді від наглядової ради щодо проведених розслідувань та виявлених порушень, зокрема щодо закупівель послуг та діяльності радника Василя Веселого.
Суперечливий відбір членів наглядової ради
Під час розслідування виникли серйозні запитання щодо процесу відбору кандидатів до наглядової ради Сенс Банку. Зокрема, було встановлено, що Микола Гладищенко, який мав найменшу кількість балів за методологією рекрутингової компанії Amrop, незважаючи на застереження міжнародних партнерів, як-от ЄБРР, та представника Мінфіну, був включений до шорт-листа. Цей процес супроводжувався втручанням голови номінаційного комітету Ірини Мудрої, яка, за даними листування, наполягала на включенні додаткових українських кандидатів. Цікаво, що у той же час Єва Дефальк, одна з фавориток відбору з високими оцінками, зняла свою кандидатуру, не розкриваючи причин, що викликало запитання щодо можливого тиску з боку Національного банку.
Національний банк, зі свого боку, заявив, що не був залучений до роботи номінаційного комітету та розглядає пакети документів, що надходять від уряду після рішень номінаційного комітету. Процедура погодження тривала місяцями, що призвело до втрати кворуму в наглядовій раді. Голова Нацбанку Андрій Пишний наголосив на важливості чіткого розмежування повноважень між регулятором, органами управління банку та власником, а також наголосив на автономності процесу відбору, який, за його словами, не передбачає аналізу внутрішніх дискусій комітету.
«Ми не бачимо якихось значних порушень у діях наших співробітників. Національний банк не може втручатися в рішення інших органів, які мають право самостійно встановлювати тарифи.» — Представник Сенс Банку.
Проблеми з фінансовим моніторингом та відсутність кворуму
Одним із ключових питань, що розглядаються ТСК, є робота системи фінансового моніторингу в Сенс Банку. Попри повідомлення про підозрілі операції, деякі платежі, зокрема стосовно внесення застави, не були заблоковані або вчасно повідомлені державним органам, як-от Держфінмоніторинг. Банк, у свою чергу, посилається на відсутність належної системи фільтрації для таких операцій та відсутність проактивного реагування з боку співробітників, що викликало запитання щодо виконання ними своїх функціональних обов'язків. Національний банк зазначає, що хоча система працює відповідно до міжнародних стандартів, виявлені порушення вказують на проблеми з виконанням законодавчих вимог конкретними посадовими особами.
Відсутність кворуму в наглядовій раді через неприйняття Національним банком деяких кандидатів та відмову інших викликає особливе занепокоєння. Це ставить під сумнів ефективність управління банком та його здатність відповідати на виклики, особливо враховуючи резонансні справи, що розслідуються. Міністерство фінансів та члени ТСК висловлюють занепокоєння щодо процедур погодження кандидатів та можливого політичного впливу, що може свідчити про системні недоліки в державному управлінні фінансовим сектором.
- Вплив на НКРЕКП: Згідно з матеріалами НАБУ, колишній міністр енергетики, а згодом міністр юстиції, підтримував зв'язки з головою та членами НКРЕКП, зокрема, обговорюючи питання санкцій та погоджуючи зустрічі, що може свідчити про обмеження інституційності регулятора.
- Затягування розгляду справ: Виявлено листування, що свідчить про можливий вплив на суддів, які розглядали позов щодо санкцій, а також про узгодження відпустки судді в день оголошення рішення, що могло призвести до штучного затягування справи.
- Незаконний вплив на суддів: Голова Касаційного адміністративного суду Ігор Дашутін, за даними ЗМІ та розслідувань, може бути причетний до незаконного впливу на інших суддів в інтересах злочинного угруповання.
Позиція Національного банку та подальші кроки
Голова Національного банку Андрій Пишний, представляючи позицію регулятора, наголосив на чіткому розмежуванні повноважень та процесуальних нормах, що регулюють діяльність банків та їхніх наглядових рад. Він зазначив, що Національний банк не залучений до роботи номінаційних комітетів і розглядає документи, що надходять від уряду. Щодо конкретних кандидатів, зокрема Миколи Гладищенка, було зазначено, що хоча він мав застереження від міжнародних партнерів та не найвищі бали, його кандидатура була погоджена після розгляду документів та запевнень про відсутність зв'язків з російськими структурами. Рішення щодо звільнення або відсторонення керівників банку, як-от Ступак чи Снігур, є виключною компетенцією наглядової ради або правління, що вимагає відповідних підстав та дотримання процедур.
Національний банк планує продовжувати роботу з очищення банківського сектору від осіб з сумнівною репутацією та забезпечити прозорість його діяльності. Зокрема, тривають перевірки щодо компаній, задіяних у внесенні застави, виявлено 21 банк, що використовувався в цих схемах, та зупинено 14 мільйонів гривень коштів. Регулятор підкреслює, що процедури фінансового моніторингу відповідають міжнародним стандартам, а виявлені порушення вказують на проблеми з виконанням вимог законодавства конкретними особами. ТСК продовжуватиме моніторинг ситуації та, за потреби, ініціюватиме зміни до законодавства для посилення контролю та відповідальності.