Російські війська посилили атаки на об'єкти навколо Києва, використовуючи швидкісні реактивні дрони, що становлять значну загрозу для української системи протиповітряної оборони. Ці нові типи озброєнь, зокрема «Герань-4», здатні розвивати швидкість до 550 км/год, що робить їх складними цілями для існуючих засобів перехоплення. З огляду на цю ескалацію, Україна активно розробляє власні реактивні дрони-перехоплювачі, хоча їхнє масове виробництво ще перебуває на стадії тестування та адаптації.
За словами радника президента, у Міністерстві цифрової трансформації та Міністерстві оборони України усвідомлюють цю загрозу. Розробники українських перехоплювачів працювали над рішеннями, орієнтованими на попередні версії російських дронів, які мали меншу швидкість. Проте, різкий перехід ворога до більш швидкісних моделей, таких як «Герань-4», вимагав суттєвих доопрацювань та зміни проєктних рішень. Це призвело до затримки у виведенні на ринок українських аналогів, тоді як російські технології швидко еволюціонують.
Еволюція російських дронів та українська відповідь
Росія відмовляється від використання звичайних дронів, що збивалися українськими силами ППО з ефективністю понад 97%, на користь реактивних. Це свідчить про адаптивність російської тактики та пошук нових шляхів для подолання української оборони. Українські захисники використовують ракетне озброєння, кулемети, зенітні гармати та винищувачі для протидії цим загрозам. Проте, швидкісні реактивні дрони, що летять на висоті 4-5 кілометрів, потребують спеціалізованих, більш швидкісних перехоплювачів, яких поки що недостатньо.
Наразі Україна має щонайменше чотири типи реактивних перехоплювачів, але вони проходять фінальні випробування. Існує значний розрив між потребою в масовому виробництві таких систем та їх поточною готовністю. Ця ситуація ускладнюється тим, що росіяни вже працюють над наступним поколінням озброєнь – швидкісними бюджетними ракетами («Герань-5», «Бандероль», «Дань-Т», «Дань-М», КАБ МПБ-5Р), що можуть розвивати швидкість до 650 км/год. Якщо Україна не прискорить розробку власних ракетних систем, вона може знову опинитися в позиції наздоганяючої.
Штучний інтелект та автономність дронів
Перспективи розвитку війни значною мірою залежатимуть від ролі штучного інтелекту (ШІ) в безпілотних системах. Росія вже демонструє використання автономних дронів, здатних розпізнавати цілі без супутникової навігації, використовуючи візуальні орієнтири. Такі системи, як V2U та нова «Молнія», можуть автономно шукати та атакувати об'єкти, такі як танки, залізничні склади чи військові машини. Це відкриває нові можливості для ворожих атак, але також ставить виклик перед системами радіоелектронної боротьби.
Російські розробки в галузі ШІ включають нейромережі, навчені розпізнавати не лише техніку, а й військових зі зброєю. Це свідчить про моторошне майбутнє, де дрони зможуть самостійно ідентифікувати та уражати цілі. Україна також усвідомлює важливість цих технологій і закликає розробників активно працювати в цьому напрямку, щоб бути на крок попереду ворога та забезпечити ефективну протидію новим викликам.