Питання фінансування української армії набуває все більшої актуальності на тлі заяв про значний дефіцит коштів. 24 серпня Президент України повідомив про нестачу 27 мільярдів доларів для армії. Міністерство оборони вже викориcтало бюджетні кошти, виділені на поточний рік, але загальний дефіцит сягає зазначеної суми. Три дні потому видання Forbes Україна провело власні розрахунки, виявивши потенційні джерела надходжень на суму від 6 до 8 мільярдів доларів. Однак голова бюджетного комітету Верховної Ради запевняє, що ситуація контрольована. Ця розбіжність у цифрах викликає запитання щодо реального стану справ з державним бюджетом та ефективності управління фінансами оборонної сфери.
Відсутність єдиної та чіткої позиції щодо обсягу дефіциту коштів для армії з боку вищих посадових осіб – Президента, Прем'єр-міністра та Міністра оборони – свідчить про системні проблеми в державному управлінні. Минулого року оборонний бюджет був затверджений у розмірі 1,6 трильйона гривень, але фактично зріс до 3,1 трильйона. Цього року бюджет складав 2,1 трильйона, а після червневих правок зріс до 3,6 трильйона гривень. Така практика свідчить про тенденцію до формування бюджету з «діркою», яка потім латається за рахунок міжнародної допомоги. Це створює звичку не економити кошти протягом року та не боротися з тіньовою економікою, адже існує впевненість у подальшому коригуванні бюджету.
Розбіжності у підрахунках: 27 мільярдів чи 8 мільярдів доларів?
Президент озвучив цифру дефіциту у 27 мільярдів доларів. Видання Forbes Україна, провівши аналіз, дійшло висновку, що левова частка цієї суми – від 8 до 10 мільярдів доларів – призначена для закупівель озброєнь на початок 2027 року, зокрема для протиповітряної оборони. Тобто, це не дефіцит поточного року, а аванс на майбутнє. Реальний дефіцит, за підрахунками Forbes, становить від 6 до 8 мільярдів доларів. Він розраховується шляхом врахування перевитрат на утримання армії (450-550 мільярдів гривень), вирахування резервів з інших бюджетних статей та дефіциту податкових надходжень через обстріли підприємств та блокування експорту. Різниця у цифрах пояснюється тим, що одні розраховують потреби на рік наперед, а інші – нагальну потребу поточного моменту.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що кошти на підвищення зарплат військовим були взяті з фондів, призначених для закупівлі озброєнь та техніки. Дефіцит, що утворився таким чином, планується покрити за рахунок майбутніх позик від ЄС. Фактично, зарплати військових виплачуються коштами, які мали піти на їхнє ж озброєння. Ці проблеми прогнозувалися ще під час ухвалення державного бюджету та подальших поправок до нього. У грудні минулого року лунали попередження про популістський характер бюджету, недостатнє фінансування армії та існування «дірки» у 45 мільярдів гривень, коли водночас залишалися кошти на інші, непріоритетні програми.
Шляхи вирішення бюджетної кризи
Існує кілька потенційних джерел для покриття дефіциту бюджету. По-перше, це авансовані кошти з кредиту Європейського Союзу в обсязі 90 мільярдів євро. Частина цих грошей вже закладена на поточний рік, а частина очікується наступного. По-друге, це внутрішній борг через випуск облігацій, однак Міністерство фінансів вже повідомило про досягнення майже ринкової межі у 2024 році. Найбільш реалістичним джерелом видаються кошти від міжнародних партнерів: Світового банку, МВФ та через програму Ukraine Facility. Загалом, очікується близько 11 мільярдів євро, що може покрити потреби поточного року. Однак, це вимагатиме від України виконання низки реформ, до яких уряд, за спостереженнями, не виявляє значної зацікавленості.
Реальний дефіцит коштів для армії, якщо його коректно розрахувати, може бути значно меншим за 27 мільярдів доларів. Невиконання 36 реформ станом на серпень призвело до втрати коштів, які могли б покрити дефіцит, навіть з урахуванням потреб 2027 року. Можливості для вирішення проблеми включають: збільшення податків, отримання коштів від партнерів для покриття дефіциту 2027 року, або, що найважливіше, проведення реформ, боротьбу з корупцією та скорочення несуттєвих витрат. Парламент вже має на розгляді шість антикорупційних законопроєктів, ухвалення яких могло б суттєво покращити ситуацію. Натомість, влада продовжує використовувати «туман війни» як зручне прикриття для своїх недоліків та неефективності.