Україна на межі фінансової кризи: популізм влади виявився дорожчим за потреби армії
Уряд України зіткнувся з гострою нестачею коштів через затримки у фінансуванні, спричинені популістськими рішеннями влади. Незахищені видатки переносяться на грудень, а кошти, які могли б піти на зарплати військовим, були витрачені на різноманітні соціальні програми та виплати, що призвело до дефіциту бюджету.
Україна опинилася у складному фінансовому становищі через масштабні популістські роздачі грошей, які почалися з листопада 2025 року і тривали до вересня 2026 року. Як наслідок, держава не може забезпечити фінансування незахищених видатків, які довелося перенести на грудень. Така ситуація виникла через затримки у отриманні міжнародного фінансування, пов'язані зі зривом виконання Україною своїх зобов'язань, зокрема у сфері боротьби з корупцією.
За оцінками, лише за рік (з листопада 2025 по вересень 2026) на популістські програми було витрачено від 59 до 65 мільярдів гривень. Якщо врахувати кошти, виділені «Укрзалізниці», ця сума сягає 81 мільярда гривень. Ці кошти могли б бути спрямовані на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, яке не переглядалося п'ять років і на яке наразі існує дефіцит щонайменше 365 мільярдів гривень.
Реєстр популістських витрат: від листопадових доплат до весняних виплат
Аналіз витрат починається з кінця 2025 року. Так, 1 листопада було анонсовано виплату «1000 від Зеленського», на яку було заплановано 10, а згодом 14 мільярдів гривень, а фактично витрачено майже 18 мільярдів, що торкнулося майже 18 мільйонів людей. Для цього було знято 4,5 мільярда гривень з програм соціального захисту дітей та підтримки малозабезпечених. Далі було запроваджено виплати по 6500 гривень для вразливих категорій (2,7 мільйона громадян), виплати «є-Підтримка» (від 5 до 10 мільярдів гривень), а також інші програми, як-от «є-Черга» чи «Марафон», що суттєво збільшило загальні витрати.
Навесні 2026 року роздача коштів продовжилася. Зокрема, 12 мільйонам пенсіонерів та отримувачів соціальної допомоги було виплачено по 1500 гривень, що обійшлося в 18 мільярдів гривень. Ці кошти були вилучені з системи пенсійного страхування. Паралельно продовжувався кешбек, витрати на дороги, а також збільшилися витрати на «стратегічні комунікації». Загалом, за період весни, до популістських роздач можна додати ще щонайменше 33 мільярди гривень.
Ситуація загострилася, коли з резервного фонду, з якого фінансувалися ці програми, почали надходити значні кошти. 10 червня 2026 року з бюджету Міністерства оборони, зокрема з програми озброєння, було вилучено 40 мільярдів гривень для поповнення резервного фонду. Цей крок, який залишив прогалину у фінансуванні оборонних потреб, став ще одним свідченням пріоритетів влади.
Графік роздачі грошей та його зв'язок з виборчими процесами
Існує очевидний зв'язок між роздачею значних коштів та наближенням виборчих процесів. Так, наприклад, заяви про готовність до виборів після зустрічей з міжнародними партнерами збігалися з урядовими ініціативами щодо роздачі грошей. Повідомлення у міжнародних ЗМІ про тиск щодо проведення виборів до травня 2026 року супроводжувалися новими роздачами, зокрема кешбеком на пальне. Закрита соціологія, проведена навесні, показала певний шанс на успіх, що, ймовірно, спонукало до рішень про проведення виборів восени. Це, в свою чергу, призвело до вилучення 40 мільярдів з оборонного бюджету на резервний фонд.
Подальші події, як-от заяви про «діру» в бюджеті в розмірі 27 мільярдів гривень наприкінці серпня 2026 року, свідчать про те, що спроби влади наростити рейтинг за рахунок бюджетних коштів не увінчалися успіхом і призвели до теперішньої кризи з виплатами.
Причини фінансової діри: популізм, обстріли та невиконані зобов'язання
Фінансова діра, що виникла, має три основні причини. По-перше, це вже згаданий популізм, який виявився набагато дорожчим, ніж очікувалося. По-друге, обстріли та зупинка логістики завдали значного удару по бюджету, оціненого у 180-200 мільярдів гривень. По-третє, поки влада зосереджувалася на політичних питаннях, міжнародні зобов'язання, зокрема щодо боротьби з корупцією, були проігноровані. Це призвело до того, що європейські партнери та МВФ зайняли вичікувальну позицію, а наступні транші фінансування опинилися під питанням.
Виникає парадоксальна ситуація: держава не може знайти кошти для підвищення зарплат військовим, яким обіцяли збільшення грошового забезпечення, тоді як ці кошти могли б бути спрямовані на їхні потреби, озброєння та відновлення критичної інфраструктури, але були витрачені на популістські програми.
Що робити: скасування популістських програм та пріоритет для армії
Для виходу з кризи пропонується низка рішень. Перш за все, під час внесення бюджету 15 вересня 2026 року необхідно вимагати скасування всіх непрофільних програм, які використовуються як інструмент популізму: національний кешбек, кешбек на пальне, одноразові допомоги. Ці кошти мають бути спрямовані на підвищення грошового забезпечення військових.
Другим кроком має стати закладення у бюджет підвищення зарплат для військових, що є абсолютно необхідним і не вважатиметься популізмом. Також необхідно заборонити уряду виділяти кошти через експериментальні постанови, віддаючи пріоритет потребам армії. Нарешті, критично важливим є ухвалення законів, пов'язаних з міжнародним фінансуванням, насамперед антикорупційних. Це допоможе відновити довіру партнерів та розблокувати необхідне фінансування.


Зіткнення спецслужб у Києві виявило критичну прогалину в українській військовій юстиції
NASDAQ: Революція чи інструмент маніпуляцій? Як електронний ринок змінив Уолл-стріт
Японія проти Заходу: Як країна сонця, що сходить, вирішила житлову кризу, поки решта світу тоне в боргах
Корпорації масово позичають у Китаю: чим це обернеться для світової фінансової системи
Кефірний бум у США: як український напій підкорив Америку і став трендом Wellness-індустрії
Від «Електронмашу» до 120 мільйонів: Як радянський гігант комп'ютерної індустрії став об'єктом приватизації
Як Моссад викрав ядерного експерта: історія Мордехая Вануну
Еволюція міфу: Як зображення сирен змінювалося в історії мистецтва












