Ситуація навколо Генеральної прокуратури України набуває нових обертів після раптової відставки генерального прокурора Андрія Кравченка. Його рішення, оформлене 14 вересня, викликало хвилю обговорень та призвело до призначення спеціального комітету для розгляду його заяви про звільнення. Паралельно з цим, президент Володимир Зеленський, за аналогією з попереднім прецедентом, видав указ про відсторонення Кравченка від виконання обов'язків. Цей крок, за словами експертів, може бути пов'язаний з невизначеністю щодо того, хто обійматиме посаду виконуючого обов'язки генпрокурора, оскільки Кравченко не залишив за собою жодного правонаступника.
Ситуація ускладнюється тим, що наразі немає чіткого розуміння, хто саме має повноваження відкликати попередні заяви та підозри, які були надіслані. Сам Кравченко стверджує, що вніс підозру до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та відправив її поштою, вважаючи це належним врученням. Однак, керівники НАБУ та САП, Семен Кривонос та Олександр Клименко, відкидають таку інтерпретацію, називаючи це "телеграм-підозрою" та "маячнею". Вони наголошують, що підозри не були вручені належним чином, що ставить під сумнів юридичну силу цих дій. Це створює невизначеність щодо майбутніх кроків і може свідчити про спробу атаки на антикорупційні органи.
Конфлікт навколо підозри та відсторонення Кравченка
Андрій Кравченко, після підписання підозри, вніс її до ЄРДР та вирушив у відрядження до Парижа, що викликало здивування та обурення. Цей крок, за версією автора, є частиною схеми, спрямованої на уникнення відповідальності. Президент Зеленський, реагуючи на цю ситуацію, пообіцяв звільнити Кравченка. Для розгляду його заяви було скликано правоохоронний комітет, на якому, зокрема, був присутній і автор статті. Однак, виникли питання щодо представництва Генпрокуратури на комітеті та порядку розгляду постанови про звільнення, враховуючи відсутність виконувача обов'язків генпрокурора.
Технічна сторона справи полягає у відсутності призначеного виконувача обов'язків генпрокурора, що, згідно із законом, має забезпечувати безперервність влади. Зазвичай, цю функцію виконує перший заступник, але в даному випадку, вона була звільнена раніше. Це призвело до тривалої відсутності особи, яка могла б відкликати відправлені листи та підозри.
Керівники НАБУ та САП, Кривонос та Клименко, на брифінгу чітко висловили свою позицію, відкидаючи версію Кравченка щодо вручення підозри. Вони назвали його дії "маячнею" і підтвердили, що підозри не були вручені належним чином, а сама ситуація виглядає як спроба атаки на антикорупційні органи.
Розслідування ролі СБУ та інформаційний тиск
Згідно з інформацією, озвученою на брифінгу НАБУ та САП, до "атаки" на антикорупційні органи була залучена Служба безпеки України (СБУ). Зокрема, йдеться про окремі департаменти СБУ, які готували справу щодо керівників НАБУ та САП ще у вересні 2025 року, напередодні "мінського гейту". Це підтверджує припущення про скоординовані дії правоохоронних органів проти незалежних антикорупційних інституцій.
Керівники НАБУ та САП також заявили про шалений тиск та постійний моніторинг судових рішень. Витік інформації, який дозволив фігурантам знати про хід розслідувань, свідчить про наявність "кротів" у системі. Це підтверджує давні заклики антикорупційних органів щодо обмеження доступу до судових реєстрів, через які витікає конфіденційна інформація.
Особливу увагу привертає той факт, що Департамент захисту національної державності (ДЗНД) СБУ, який був залучений у липні 2025 року, фігурує і цього разу. Це вказує на систематичність дій та, ймовірно, на покровительство з боку вищих посадових осіб. Президент Зеленський, за словами керівників НАБУ та САП, був поінформований про ці події і мав реагувати.
Невизначеність щодо нового Генпрокурора та необхідність реформ
Наразі в Україні відсутній як генеральний прокурор, так і його виконувач обов'язків. Це створює правовий вакуум і ставить під сумнів можливість ефективної роботи правоохоронної системи. Автор статті висловлює припущення, що процес підбору нового генпрокурора може затягнутися, і варіант з тимчасовим виконуючим обов'язки є цілком імовірним, як це вже було в минулому. Зокрема, пан Хаменко виконував обов'язки генпрокурора вісім місяців.
Важливим аспектом є процедура призначення генерального прокурора. Автор наполягає на необхідності зміни закону, щоб посаду обіймала професійна, незалежна особа, а не лояльний кандидат. З цією метою було подано законопроект № 15343, який передбачає проведення прозорого конкурсу. Заклик до громадськості підтримати цей законопроект є ключовим елементом боротьби за незалежність антикорупційних органів.
На тлі цих подій, нагадується про п'ять законопроектів, необхідних для України згідно з вимогами міжнародних партнерів, які, за інформацією автора, не увійшли до порядку денного погоджувальної ради. Це свідчить про повільну реакцію влади на актуальні корупційні виклики.
Подальші кроки та заклик до дії
Ситуація з відставкою Кравченка та невизначеністю щодо нового генпрокурора залишається інтригою: чи це була спланована політична атака, чи самостійна діяльність. Автор закликає до уваги за зміною механізмів призначення головного прокурора, а не зосереджуватися на прізвищах. Ключовим є прийняття закону про конкурсний відбір, який гарантуватиме незалежність майбутнього очільника відомства. Громадськість закликають до тиску на президента через соціальні мережі з вимогою провести конкурс на посаду генпрокурора.
Автор також наголошує на важливості стежити за розвитком подій, зокрема, за можливими ризиками нападу на НАБУ та САП на законодавчому рівні, а також за відкликанням підозр. У Telegram-каналі "Залізний нардеп" обіцяють оперативно інформувати про будь-які зміни. Завтра буде опубліковано окреме відео, присвячене процедурі призначення генпрокурора та системним змінам у відомстві.