Розпочата США війна з Іраном може мати значні наслідки для американської економіки, фінансової системи та політичного ландшафту, особливо напередодні проміжних виборів. Фінансовий аналітик Євген Халепа припускає, що початок конфлікту був невчасною для США, враховуючи потенційний вплив на ціни на паливо та настрої виборців.
Високі ціни на паливо вже відчутно б'ють по гаманцях американців, що може призвести до негативної реакції електорату. За оцінками аналітика, це може бути проблемою для Дональда Трампа, який, ймовірно, не був належним чином підготовлений до таких наслідків. Водночас, зростання державного боргу США, який вже перевищив 40 трильйонів доларів, додає занепокоєння щодо фінансової стійкості країни.
Економічні виклики: ціни на нафту, інфляція та рецесія
Зростання цін на нафту, спричинене війною, прямо впливає на ціновий комплекс в США. Синя лінія на графіку, що показує співвідношення річної динаміки виробничих та споживчих цін, є важливим індикатором. Історично, нафтові та енергетичні кризи часто передували рецесіям, що спостерігалося у середині 1970-х та перед кризою 2008 року. Наразі спостерігається схожа динаміка: економіка США демонструє спад, тоді як ціни на нафту зростають.
Високі виробничі ціни порівняно зі споживчими погіршують макроекономічні умови, знижують доходи виробничих компаній, особливо з низькою маржинальністю. Споживачі також страждають, оскільки бізнес перекладає зростаючі витрати на них, підтримуючи інфляцію. Це стимулює споживачів витрачати кошти швидше, що призводить до зниження особистих заощаджень населення, які наразі перебувають на найнижчих рівнях за останні 70 років.
Опитування Мічиганського університету щодо настроїв американців у вересні демонструють значне погіршення очікувань, залишаючись на історично низькому рівні. Це свідчить про загальне невдоволення населення економічною ситуацією.
Фінансовий ринок: інфляційні очікування та тиск на держборг
Для фінансової системи ключовими є очікування інвесторів. Висока інфляція та інфляційні очікування ставлять у складне становище Федеральну резервну систему (ФРС) та Мінфін США. Інвестори, очікуючи жорсткішої монетарної політики та вищої дохідності за державними облігаціями, створюють тиск на активи з фіксованою дохідністю. Особливу небезпеку становить ринок держборгу.
Дохідність десятирічних держоблігацій зростає, наближаючись до критичного рівня близько 5%, що є верхньою межею цінового каналу. Вихід вище цього рівня може призвести до зростання дохідності до 7%. Ці показники впливають на вартість обслуговування держборгу та ставки кредитування реальної економіки. ФРС теоретично могла б підтримати ринок, але висока інфляція обмежує ці можливості. Очікується підвищення ставки на засіданні ФРС, проте заяви Трампа про можливе зниження ставки вносять невизначеність.
Боротьба з інфляцією та підтримка величезного ринку держборгу стають все складнішими. Додатковий тиск створює слабший зовнішній попит на американські облігації, оскільки багато країн, включаючи Китай, продають їх і купують золото. Це пов'язано з невизначеністю щодо політики Трампа.
Витрати на обслуговування держборгу зростають, досягнувши 1,5 трильйона доларів у другому кварталі. Хоча це є рекордним показником, аналітик зазначає, що відносно ВВП ці витрати ще не досягли пікових значень 1980-х років, що залишає певний часовий люфт для США.
Політичні наслідки та ринок нафти
Політична сфера також зазнає впливу. Зниження рейтингів Трампа та невдоволення виборців цінами на паливо можуть свідчити про слабкі шанси республіканців на майбутніх виборах. Хоча історичні ціни на американські акції дещо нівелюють негатив, загальне невдоволення може переважити позитив від ринку.
Війна з Іраном, попри значні втрати для обох сторін, грає проти Трампа, особливо з наближенням виборів. Необхідність знизити ціни на паливо може бути подана як перемога для виборців, але після виборів це вікно можливостей закриється. Іран, розуміючи, що США мають більші ресурси для довгострокового протистояння, відхиляє американські пропозиції.
Останні події, зокрема захоплення хуситами об'єктів в Ємені та атака на саудівський нафтопровід, свідчать про спроби Трампа зам'яти війну. Його небажання прямої війни з хуситами та заклик до деескалації вказують на прагнення уникнути подальшого розширення конфлікту, яке може призвести до глобальної рецесії. США намагаються стримати війну, щоб уникнути енергетичного шоку.
На нафтовому ринку спостерігається незвична ситуація: ціни не реагують пропорційно на негативні новини. Це може бути пов'язано з розумінням ринку, що високі ціни руйнують попит (зниження може сягнути 2-3 млн барелів на добу). Також, високі ціни посилюють політичні стимули для Трампа знизити їх до виборів. Після виборів, ймовірно, ризик ескалації знову зросте.
Поточний дефіцит нафти оцінюється близько мільйона барелів на добу, але з урахуванням потенційних проблем з саудівським нафтопроводом, ціни можуть знову сягнути 120 доларів за барель. Однак, загалом ринок пристосувався до поточних умов, і без додаткових бичачих драйверів зростання цін обмежене. Сезонність вказує на можливий спадний тренд до грудня, особливо якщо індекс покупної сили дійде до червоної зони, що сигналізуватиме про вичерпання потенціалу покупців.
Авторський індикатор режиму ризику залишається у стані форс-мажору, демонструючи хвостовий ризик. Хоча ціна на нафту вища за липневі максимуми, індикатор ризику зростає повільніше, що свідчить про те, що ринок не закладає цей ризик повністю, сподіваючись на тимчасовість поточного зростання або на подальшу деескалацію. Автор вважає, що зростання цін на нафту обмежене, і ринок схиляється до зниження, яке може розпочатися через 3-5 тижнів.