Міністерство економіки України запропонувало створити фонд для компенсації бізнесу, який зазнав збитків внаслідок війни. За концепцією, держава має компенсувати до 10 мільйонів доларів на відновлення критичних активів, таких як будівлі та обладнання, протягом 30 днів. Однак, основним джерелом фінансування фонду пропонується зробити підвищення податку на додану вартість (ПДВ) на 1-2%, що викликало гостру дискусію серед експертів та громадськості.
Автор статті, Ярослав Железняк, перший заступник голови податкового комітету, аналізує аргументи "за" і "против" запропонованої моделі, намагаючись представити об'єктивну картину. За його словами, фонд є необхідним, оскільки ринок страхування не може покрити масштабні воєнні збитки бізнесу, які оцінюються в мільярди доларів.
Механізм та фінансування фонду
Згідно з презентацією Мінекономіки, фонд матиме капітал близько 3-4 мільярдів доларів, з яких 1 мільярд – державний внесок, а решта – від донорів. Планується, що фонд почне роботу в січні 2027 року. Для фінансування державного внеску пропонується підвищити ПДВ. За оцінками Forbes, це може принести близько 50 мільярдів гривень на рік. Міністр економіки Олександр Кравченко зазначив, що це "єдине рішення, яке дозволяє швидко мобілізувати мінімально необхідні кошти".
Аргументи на користь фонду
- Недостатнє покриття ринком: Страховий ринок не здатний покрити воєнні збитки бізнесу, які сягають 4-10 млрд доларів. Вартість військового страхування для бізнесу є надто високою (5-10% від вартості активу).
- Мультиплікатор коштів: Державний внесок у 1 мільярд доларів може залучити 2-3 мільярди від донорів, що є ефективним інструментом мобілізації ресурсів. Відсутність державного внеску унеможливить залучення донорських коштів.
- Захист податкових надходжень: Відновлення зруйнованого бізнесу дозволить зберегти податкові надходження, які втрачаються через зупинку діяльності підприємств та втрату робочих місць. Без відновлення бізнесу податки все одно впадуть, а дефіцит товарів призведе до зростання цін.
- Міжнародний прецедент: Країни, що перебувають у стані війни чи військового стану, вдаються до подібних заходів. Наприклад, Ізраїль у 2025 році підвищив ПДВ для фінансування військових потреб.
За словами Олександра Соколовського, це не страхування, а механізм швидкої компенсації першого шару підтверджених воєнних збитків, що робить страхування можливим.
Аргументи проти підвищення ПДВ
Основний аргумент проти полягає в тому, що ПДВ є податком на споживача. Його заплатять усі – від імпортерів до пенсіонерів та військових. При цьому, виплати з фонду отримає лише бізнес, чиї активи були зруйновані, що може бути сприйнято як несправедливість.
Підвищення ПДВ на 1% може призвести до зростання цін на 0.7-0.8%, що посилить інфляційний тиск, особливо враховуючи поточну інфляцію на рівні 8%. Бізнес-кола підрахували, що це може призвести до зростання цін на 2%.
Виникає протиріччя з минулими позиціями уряду. Влітку 2024 року уряд відмовлявся від підвищення ПДВ, натомість збільшивши військовий збір. Експерти, зокрема Роберт Дзелді, вказують на цю непослідовність, адже раніше Мінфін попереджав про "страшні наслідки" підвищення ПДВ для населення.
Піднімається питання пріоритетності. Запропонований фонд отримує 50 мільярдів гривень, у той час як питання підвищення зарплат військовим, яке тривалий час ігнорується, залишається невирішеним. Автор вважає неприпустимим протиставляти інтереси військових та бізнесу.
Виникають сумніви щодо тимчасовості підвищення податків. Досвід показує, що тимчасові збори, як-от військовий збір, з часом стають постійними. Існує ризик, що підвищення ПДВ також стане довготривалим.
Найголовнішим аргументом проти є наявність альтернатив. Замість підвищення ПДВ, уряд міг би розглянути інші джерела фінансування, такі як кошти від конфіскованих активів (наприклад, продаж Сенсбанку), боротьба з тіньовою економікою, відмова від популістичних програм, які оцінюються в десятки мільярдів гривень.
Позиція Ярослава Железняка та висновки
Ярослав Железняк підтримує створення фонду для компенсації збитків бізнесу та вважає, що необхідно знайти внесок від держави, можливо, шляхом секвестру популістичних програм. Він наголошує на важливості залучення донорів. Щодо мільярда доларів, він пропонує розглянути альтернативи підвищенню ПДВ, зокрема кошти від продажу Сенсбанку або конфіскованих активів, а також забезпечити цільове використання коштів фонду, зокрема направлення залишків на зарплати військових.
Особливу увагу автор приділяє справедливому механізму розподілу допомоги, щоб малий та середній бізнес, а також особи, які втратили майно (наприклад, мешканці Маріуполя), не були обділені. Також він наполягає на паралельному вирішенні питання підвищення зарплат військовим, вважаючи це неприпустимим ігнорувати. За його словами, комплексний підхід, що включає антикорупційні заходи та залучення коштів партнерів, може стати ефективнішою альтернативою точковому підвищенню податків.