Ситуація на Близькому Сході стає дедалі напруженішою, адже Ізраїль серйозно розглядає можливість вступу у війну на боці Саудівської Аравії проти хуситів. На тлі загострення конфлікту, який фокусується на протистоянні між хуситами та Саудівською Аравією, обговорюються три ключові сценарії можливого втручання Ізраїлю. Ці події мають потенціал суттєво вплинути на регіональну безпеку та глобальну економіку.
Події навколо Ємену досягли нової фази, де головною віссю протистояння є хусити та Саудівська Аравія, тоді як внутрішній фронт Ємену відійшов на другий план. Нещодавні удари безпілотників, що досягли Мекки, священного міста для мусульман, пройшли майже непоміченими світовою громадськістю, хоча подібний інцидент за участю Ізраїлю міг би викликати значний резонанс. Ця ситуація змушує Ізраїль серйозно замислитися над своїми подальшими діями.
Сценарії вступу Ізраїлю у війну
Система безпеки Ізраїлю виділяє три потенційні сценарії, за якими країна може вступити у конфлікт. Перший сценарій передбачає повторні удари хуситів по території Ізраїлю. У відповідь Ізраїль, відомий своєю політикою "від'ємної толерантності" до подібних атак, може вдатися до непропорційно жорстких дій. Зазначається, що такі атаки з хуситських районів, ймовірно, здійснюються за наказом Тегерана, що підкреслює роль Ірану у конфлікті.
Другий сценарій пов'язаний із перекриттям Баб-ель-Мандебської протоки, що може паралізувати порт Ейлат на Червоному морі та атакувати судна, які прямують до Ізраїлю. Протока є ключовим морським шляхом між Індійським океаном та Європою. Пошкодження кількох великих суден може призвести до різкого зростання фрахтових та страхових ставок, змушуючи судноплавців обирати довші маршрути навколо Африки. Захоплення хуситами островів у протоці, зокрема острова Мааюн, ускладнює безпечне проходження суден.
Третій, і, можливо, найцікавіший сценарій, полягає у прямому проханні про допомогу від Саудівської Аравії. Принц Мухаммед бін Салман активно шукає підтримки, проте американці відмовилися від надання повітряної підтримки, запропонувавши лише військових радників. Ізраїль наразі надає розвідувальні дані та консультації, але прямої військової допомоги не чинить. Існує ймовірність, що допомога може бути обміняна на нормалізацію відносин та підписання "Авраамових угод" із Саудівською Аравією. Посол ОАЕ в Ізраїлі (або навпаки) зазначив, що найближчим часом до "Авраамових угод" може приєднатися ще одна країна, ймовірно, Кувейт. Це створює для Ер-Ріяда дилему: допомога в обмін на нормалізацію відносин, що, ймовірно, відбуватиметься за участі США.
Життєздатність хуситів та роль Ірану
Ситуація всередині Ємену залишається складною, а саудівсько-хуситська коаліція демонструє ознаки розпаду. Хусити, незважаючи на численні бомбардування з боку різних сил, виявилися надзвичайно живучими та адаптивними. Їхня стійкість до втрат, примітивна соціальна та військова організація роблять їх небезпечним противником. Ця життєздатність демонструє неефективність виключно повітряних операцій як методу досягнення перемоги.
Аналітики наголошують, що вся діяльність хуситів тісно пов'язана з Іраном. Тегеран, ймовірно, не планував такого успіху своїх проксі, проте результатом стало встановлення контролю над Баб-ель-Мандебською протокою та частково Ормузькою протокою. Хоча експорт іранської нафти значно обмежений через американську блокаду, країна зазнає серйозних фінансових труднощів, що може призвести до ескалації конфлікту, особливо напередодні виборів в Ізраїлі (27 жовтня) та США (5 листопада).
Реакція міжнародної спільноти та ризики
Європейський Союз демонструє слабку реакцію на події, не в змозі відправити навіть невелику кількість бойових кораблів для забезпечення безпеки судноплавства. Відсутність рішучих дій з боку Європи, а також надії на роззброєння ХАМАС американцями, розглядаються як "ефект страуса", що лише погіршує ситуацію. В історії не було прецедентів успішного роззброєння радикальних ісламістських терористичних угруповань, і Газа не є винятком.
Особливу тривогу викликає потенційна угода про продаж Саудівській Аравії винищувачів F-35. Розвідувальне співтовариство США висловлює занепокоєння, що це може надати Китаю доступ до передових технологій. Саудівська Аравія активно скуповує озброєння, включаючи китайське комунікаційне обладнання, яке може використовуватися для шпигунства. Наявність F-35 на саудівських базах, де присутнє китайське обладнання, створює серйозні ризики для безпеки. У випадку, якщо угода відбудеться, рекомендується видалити все китайське обладнання з таких баз.
Експерти зазначають, що навіть надання Саудівській Аравії сучасних літаків не гарантує значного покращення їхніх військових можливостей, враховуючи їхню неефективність у боротьбі з хуситами. Надання такого озброєння нестабільному режиму розглядається як недалекоглядність. Такий підхід, на думку аналітиків, часто спостерігається в політиці західних країн щодо Близького Сходу, де спроби нав'язати свої стандарти призводять до погіршення ситуації, як це сталося, наприклад, в Афганістані чи палестинській автономії.
Вирок за шпигунство та іранська діяльність
Тим часом, в Ізраїлі винесено один із найсуворіших вироків за шпигунство на користь Ірану. Александр Грановський з Петах-Тікви отримав 13,5 років ув'язнення за виконання завдань для іранської розвідки, включаючи підпали, графіті та фотографування військових об'єктів. Суд врахував його кримінальне минуле та скоєння злочинів під час війни, незважаючи на визнання провини.
Випадок Грановського ілюструє методи вербування іранською розвідкою, яка часто звертається до декласованих елементів. Навіть просте спілкування з агентом іноземної спецслужби є злочином. Незважаючи на наявність камер та систем розпізнавання облич, завжди знайдуться люди, які вважають, що зможуть уникнути відповідальності. Ці події підкреслюють небезпеку співпраці з ворожими спецслужбами, яка може призвести до тривалих термінів ув'язнення.