Корупція в податковій: як "плюсики" коштують мільйони євро та чому це системна проблема
Розслідування НАБУ виявило схеми відмивання коштів у Тернопільській податковій, де хабарі позначалися "плюсиками" та вимірювалися десятками тисяч євро. Розслідувач Ярослав Железняк пояснює, як ця проблема виходить за межі одного регіону і становить системну загрозу для всієї податкової системи України, блокуючи бізнес та призводячи до втрат бюджету.
У Тернопільській податковій хабарі позначали символами "плюсик", де один "плюсик" дорівнював 25 000 євро, а два – 50 000 євро. Про це свідчить ухвала Вищого антикорупційного суду (ВАКС), опублікована на 40 сторінок. За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ), така система використовувалася для оцінки неправомірної вигоди, що свідчить про масштаби корупції в податкових органах. Розслідування, проведене Ярославом Железняком спільно з командою, розкриває механізми продажу повернення податку на додану вартість (ПДВ) та створення штучних перешкод для бізнесу.
Справа стосується не лише Тернопільщини, а й висвітлює системні проблеми в податковій системі України, зокрема, щодо блокування податкових накладних та відшкодування ПДВ. Розслідування фокусується на трьох ключових епізодах: справі щодо штрафів, "прес-куранту" (ймовірно, тарифу за розблокування) та тарифу на повернення ПДВ. Також аналізується роль суду у цих процесах та визначається, чому ця ситуація є комплексною проблемою для всієї країни.
Кейс НАБУ: агрофірма та "торги" на узбіччі
У лютому цього року планова перевірка на агрофірму "Colos" виявила порушення на 19 мільйонів гривень. Директору запропонували зменшити суму штрафу до 8 мільйонів гривень, але він відмовився. На другій зустрічі ціну знизили до 5 мільйонів гривень, але директор знову відмовився, і йому було виставлено акт про порушення на суму понад 19 мільйонів. На третій зустрічі ціна впала до 3 мільйонів гривень, з погрозою перевірити сусідню фірму. 6 квітня директор звернувся до НАБУ, і всі подальші переговори записувалися. Мічені купюри використовувалися детективами.
Після подання фірмою заперечень та призначення повторної перевірки, торг продовжився. Зустріч відбулася у барі "Екскореаль" в Підволочиську, де ціна знизилася до 50 000 євро. Юрист фірми запитав про можливість розстрочки двома платежами по 25 000 євро, на що отримав згоду. 28 квітня 25 000 євро були передані посереднику, якого детективи зафіксували з готівкою на автовокзалі. Через два дні акт перевірки змінився, і сума порушень склала вже 5 мільйонів гривень замість 19 мільйонів.
Епізод другий: "Агробіостандарт" та "прес-курант"
Другий епізод стосується фірми "Агробіостандарт" зі спільним засновником. Тут "прес-курант" був іншим: штрафи не перевищували 1,2 мільйона гривень. За оскарження просили 2,5 мільйона. Юристу відмовили в розстрочці, але прозвучала фраза, зафіксована НАБУ: "Просили, щоб ви свої зобов'язання виконали в повній мірі сьогодні. За вирішення питання приблизно впродовж одного місяця 12% від суми бюджетного відшкодування або 10%. Однак у такому випадку процес триватиме до чотирьох місяців. За реєстрацію зупинених податкових накладних 1,5% від обсягу операцій."
За версією слідства, керівництво податкової в Тернополі вимагало ці відсотки. Клієнта двічі водили до кабінету заступниці начальника обласної податкової Марії Мельник, яка підтвердила, що питання вирішуватиметься через Олега Нагірного. У червні було здійснено ще два транші по 25 000 євро. Фінальна сума до сплати склала 199 604 грн, що лише на 396 грн менше обіцяної суми в 1,2 мільйона гривень.
Епізод третій: тариф на повернення ПДВ
Третій епізод стосується фірми групи "Eomine", яка очікувала відшкодування ПДВ на 16 мільйонів гривень. Був встановлений тариф: 12% за місяць, або 10% за чотири місяці. Розблокування накладних коштувало 1,5% від обсягу операцій. Після тривалих торгів було погоджено 11,15% та 11,5%. 21 липня заступниця назвала юристу дату – 14 серпня. Цього дня казначейство перерахувало 14 650 000 грн. 2 вересня на рахунок надійшло 1 832 000 грн. 9 вересня Миняйло отримав 37,9 тисяч доларів та 147 тисяч гривень. Мельник була затримана, а гроші вилучені з її автомобіля. За версією слідства, вона отримала 75 000 євро неправомірної вигоди та 800 000 грн, що в загальному склало 5,7 мільйона.
Системна проблема: не лише Тернопіль
Ця справа демонструє, що проблема корупції в податковій системі є системною і не обмежується Тернопільською областю. Найменша цифра у справі – 1,5% за розблокування накладних – вказує на використання системи "SMART-SFS" (ймовірно, мається на увазі програмне забезпечення, пов'язане з ПДВ) не лише для виявлення фіктивного ПДВ, а й як "касу" для корупційних схем. Нещодавній випадок у Полтаві, де НАБУ, САП та СБУ викрили конвертаційний центр з обігом 15 мільярдів гривень, підтверджує цю тенденцію. У цій схемі брала участь заступниця начальника Полтавської податкової, яка очолювала комісію з питань зупинення реєстрації накладних, і приймала рішення на користь компаній-конвертаторів. Серед підозрюваних був і Євген Олійник, який у 2021 році виконував обов'язки голови Державної податкової служби.
Принцип роботи цих схем простий: ручний режим у податковій неминуче призводить до корупції. Це підтверджується даними Forbes, згідно з якими минулого року держава нарахувала бізнесу 114 мільярдів гривень штрафів, з яких 104 мільярди – від податкової. Проте бізнес сплатив лише 3,1 мільярда гривень, тобто 3% від нарахованого. Наприклад, за порушення термінів розрахунку при зовнішньоторговельних операціях податкова виписала 97,7 мільярда гривень штрафів, а узгоджено до сплати було лише 1,5 мільярда. За шість років податкова нарахувала 346 мільярдів гривень, а до бюджету надійшло лише 24,7 мільярда (7%). Виявлення порушень у 85% перевірок та подальше успішне оскарження 80% нарахувань у судах свідчать про те, що штрафи часто стають лише стартовою ціною для торгу, а не реальним механізмом наповнення бюджету.
Шлях до реформи: протидія корупції
Вирішення цієї проблеми потребує системної реформи податкової служби, а не покарання окремих чиновників. Необхідно ухвалити законопроект, подібний до тих, що були прийняті для БЕБ та митниці, який передбачає переатестацію та конкурсний відбір керівництва. Законопроект №16079, співавтором якого є Ярослав Железняк, пропонує створення незалежної комісії з відбору, переатестацію та захист від політичного звільнення. Також важливо усунути "ручний фактор" у сфері ПДВ, запровадивши автоматичний критерій блокування накладних, публічну статистику за блокуваннями по областях та мотивовані рішення з іменами відповідальних осіб. Автор наголошує, що хоча не весь бізнес є добросовісним платником податків, сучасні IT-системи, зокрема з використанням штучного інтелекту, мають автоматично відслідковувати ці процеси. Однак, на його думку, на цей рік і наступний податкова не виділила жодної гривні на впровадження таких систем, що свідчить про відсутність політичної волі.


США та Китай: нова холодна війна за ресурси та логістику
Олешки в облозі: гуманітарна криза та неможливість евакуації в окупації
Інвестори, готуйтеся: експерт попереджає про потенційні кризи та шляхи їх подолання
Вихід за межі продуктивності: як знайти радість та сенс у сучасному світі
Комета знищила давнє поселення: нові докази катастрофи 12,800 років тому
Джессіка Малаті Рівера: Як наука та лідерство поєднуються в часи інформаційної війни
Hermes Agent: Як підключити десктопну версію до віддаленого сервера для ефективної роботи
Федоров: від технократа до мішені Банкової. Аналіз політичного шляху міністра










