Сім років тому українцям обіцяли країну без корупції. Президент, генеральні прокурори – всі запевняли у невідворотності покарання. Сьогодні ж, за даними 97% громадян, рівень корупції залишається високим. Багато з тих, хто обіцяв, виїхали за кордон, а схеми на мільярди гривень процвітають. Народний депутат Ярослав Железняк, виступаючи на каналі «Залізний нардеп», констатував, що замість обіцяного результату країна отримала протилежне. Він нагадав про ключові обіцянки, зокрема, щодо скасування депутатської недоторканності та кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
Железняк наголосив, що не збирається звинувачувати «поганих людей», а зосередиться на системних проблемах, які живлять корупцію. Він зазначив, що це не проблема окремих осіб, а недоліки в побудові системи. Доповідач проілюстрував це прикладом того, як водій, що порушує правила в Україні, стає законослухняним за кордоном, де діють інші правила та контроль. На його думку, ключову роль у формуванні нинішньої системи зіграв Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року, написаний під керівництвом Андрія Портнова, який містить численні лазівки.
Системні недоліки та їх наслідки
Додатковими «спецефектами», що сприяли погіршенню ситуації, стали поправки Лозового 2017 року, які дозволяють закривати справи через закінчення терміну давності. Це призвело, зокрема, до закриття справи про розкрадання 1,5 мільярда гривень на закупівлі снарядів. Незважаючи на обіцянки скасувати ці поправки, цього так і не сталося. Железняк також згадав про систематичне перешкоджання роботі антикорупційних органів, яке триває вже близько 10 років, зокрема, спробу підпорядкувати НАБУ Генеральному прокурору в липні 2025 року. За його словами, політичний істеблішмент був налаштований не на боротьбу з корупцією, а на боротьбу з тими, хто цю боротьбу веде. Хоча, починаючи з 2025-2026 років, незалежні антикорупційні органи, такі як САП, НАБУ та ВАКС, почали працювати більш ефективно, проблема залишається: корупціонери не бояться.
Реалістичний план дій
У ситуації, коли вибори неможливі, а корупція «їсть країну зсередини», Железняк пропонує конкретний план дій, який вже частково зареєстрований у Верховній Раді та має потенційне фінансування. Він наголосив, що цей план є реалістичним і може принести більше коштів, ніж очікується від європейських партнерів.
- Вибір Генерального прокурора через конкурс: Законопроєкт передбачає створення незалежної комісії для відбору кандидатури, що гарантуватиме професіоналізм, а не лояльність.
- Пакет законопроєктів для пришвидшення розслідувань: Зокрема, законопроєкт №1533, що скасовує «калізову практику» закриття справ через строки давності та забезпечує відповідальність. Також законопроєкт №15354, який унеможливлює затягування справ до закінчення строку давності.
- Відновлення роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро (НАБУ): Це включає забезпечення їхньої незалежності та ефективної роботи, а також розширення їхніх повноважень, наприклад, щодо права на екстрадицію.
Нардеп підкреслив, що реалізація цього плану є життєво необхідною для перемоги у війні, адже корупція є «монстром, що їсть нас зсередини». Він закликав підтримати ці законодавчі ініціативи, які, на відміну від невизначених перспектив виборів та обіцянок, пропонують конкретні кроки для оздоровлення країни та її інтеграції до Європейського Союзу.