Погрози президента Росії Володимира Путіна щодо застосування ядерної зброї втрачають свою ефективність на міжнародній арені. Оглядач британського видання Financial Times, проаналізувавши реакцію європейських країн на чергові заяви російського лідера, дійшов висновку, що «ядерні погрози Путіна вже не діють». Попередні випадки, коли інші держави не боялися вступати у конфлікти з ядерними державами, як-от Іран з Ізраїлем чи Індія з Пакистаном, свідчать про зменшення ролі ядерної зброї як стримуючого фактора.
Ця тенденція, як зазначається у виданні, призводить до двох висновків: по-перше, це може розв'язати руки для застосування неядерних засобів ураження, таких як дрони та ракети, без страху перед ескалацією. По-друге, якщо ядерну зброю вже ніхто не боїться, це може парадоксальним чином зробити її застосування більш імовірним. Проте, видання Financial Times вважає, що Путін не застосовує ядерну зброю, оскільки йому «дорослими китайцями» було пояснено потенційні наслідки, а не через страх перед ескалацією. Таку позицію видання видається як реакція переляканого тилового британця, яка може змінитися з першими вибухами.
Ядерний арсенал як інструмент залякування
Росія, маючи найбільший у світі ядерний арсенал, прагне нагадувати про його існування. Зокрема, російський уряд надсилав до НАТО документ, в якому заявлялося про готовність «застосувати весь арсенал сил і засобів, що є в його розпорядженні, включаючи ядерну зброю» для захисту своєї території. Це було заявлено на тлі загроз Калінінграду, російській ексклаві, що межує з Польщею та Литвою. Володимир Путін особисто наголошував, що в разі нападу на Калінінград Росія застосує «усю зброю», якою володіє, підкреслюючи свою перевагу над ядерними арсеналами Франції та Великої Британії.
У минулому подібні погрози викликали б широкий резонанс у світових ЗМІ. Однак, як зазначає видання, останнім часом увага громадськості зосереджена на інших подіях, зокрема на футбольних проблемах «Манчестер Сіті» у Великій Британії та заворушеннях серед школярів у Франції. Експерти з питань безпеки висловлюють стурбованість, що Росія може використовувати загрози щодо Калінінграду як привід для військових дій на території НАТО. Проте, попередження Путіна щодо ядерної зброї дедалі частіше ігноруються.
Зменшення ефективності ядерного стримування
Ефективність російських ядерних погроз знизилася від моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Спочатку США та їхні союзники обережно надавали військову допомогу Україні, побоюючись ядерного протистояння. Проте, з часом стало зрозуміло, що табу на застосування ядерної зброї є надзвичайно сильним. Китай та Індія виступили із попередженнями на адресу Росії щодо ядерної зброї, а США, за даними видання, також погрожували прямим втручанням у разі її застосування в Україні.
Зменшення стримуючої сили російського ядерного арсеналу дозволило західним союзникам України стати менш обережними у наданні озброєнь. Танки, винищувачі та ракети великої дальності, які раніше вважалися неприйнятними, тепер стали реальністю. Навіть успішна атака українських безпілотників на російський флот стратегічних ядерних бомбардувальників у 2025 році, яка, згідно з російською доктриною, могла б виправдати ядерну відповідь, не призвела до її застосування.
«Ядерне стримування не працює.» — Роуз Готтемоллер, колишня заступниця генерального секретаря НАТО.
На думку Роуз Готтемоллер, колишньої заступниці генерального секретаря НАТО, держави, що володіють ядерною зброєю, вважали, що це захистить їх від нападу звичайними засобами. Однак, як показав досвід, це не так. Приклад Ірану, який запускав ракети по Ізраїлю, знаючи про його ядерний потенціал, та Індії й Пакистану, які завдавали ударів одна по одній, незважаючи на їхній ядерний статус, підтверджує цю тезу. Для Росії, яка спирається на свій ядерний арсенал як на один з небагатьох чинників, що підтримують її статус наддержави, це є значним ударом, враховуючи також надзвичайні витрати на його створення та утримання.
Нові виклики та ризики
Хоча зменшення сили російських ядерних погроз є переважно позитивною новиною, це породжує нові виклики. Росія, ймовірно, шукатиме інші способи відновлення свого впливу. Посилення гібридної війни в Європі, включаючи саботаж, вбивства та атаки дронами, свідчить про пошук Кремлем неядерних методів залякування. Це, своєю чергою, створює ризики нещасних випадків та подальшої ескалації. Зростаюча жорстокість російських бомбардувань, зокрема Києва, свідчить про пошук неядерних форм ескалації.
Друга небезпека полягає у зростанні ймовірності звичайної війни в Європі та інших регіонах. Якщо потенційні супротивники союзників США дійдуть висновку, що американська ядерна парасолька не є переконливою, вони можуть бути більш схильними до початку звичайного конфлікту. Це означає, що сама Росія може менше побоюватися розпочати конфлікт із НАТО. Нарешті, невизначеність щодо абсолютності табу на застосування ядерної зброї, яке виникло внаслідок досвіду війни в Україні, є небезпечною. І Росія, і НАТО переглядають свої уявлення про ядерне стримування, що може призвести до непередбачуваних наслідків.