14 жовтня Верховна Рада планує розглянути шість законопроєктів, що може відкрити доступ до фінансування, яке наразі заблоковане. Зазначається, що голосів для ухвалення всіх документів достатньо. Проте, серед законопроєктів відсутні антикорупційні ініціативи, зосереджені на боротьбі з корупцією, а не на підвищенні податків.
Народний депутат Ярослав Железняк анонсував аналіз трьох ключових питань: порядок денний пленарного тижня, що триватиме 26 днів, відсутність важливих ініціатив та їхня вартість для українців. Пленарні засідання розпочнуться з понеділка, а ключові голосування заплановані на середу, 14 жовтня. У цей день будуть розглянуті шість законопроєктів, які, як очікується, стосуються траншу від ЄС та зобов'язань перед МВФ.
Ключові законопроєкти та їхній вплив
Більшість законопроєктів, що будуть винесені на розгляд, є маловідомими. Вони стосуються фонду гарантування вкладів, оцінки нерухомості та державної служби, а також боротьби з відмиванням коштів. Однак, основною метою, яку переслідують Президент та партія "Слуга народу", є ухвалення закону про податки на посилки з-за кордону.
Прем'єр-міністр наголошує на необхідності цього рішення, стверджуючи, що 80% посилок фрагментуються для ухилення від сплати податків, що призводить до збитків державного бюджету близько 30 мільярдів гривень щорічно. Водночас, податок на посилки потенційно принесе 6-8 мільярдів гривень. У законопроєкті про посилки також міститься поправка щодо PEP (politically exposed persons), яка стосується фінансового моніторингу для політиків. Раніше, через подібну поправку, ЄС блокував фінансування України.
Голова податкового комітету Данило Гетманцев 6 жовтня визнав необхідність ухвалення законопроєкту, навіть якщо це залежить від виплати заробітних плат військовим, лікарям та пенсій пенсіонерам. Він зауважив, що ситуація з бюджетом є складною, і на відміну від законів, які залежать від фінансування, антикорупційні закони залишаються поза увагою.
Відсутність антикорупційних ініціатив
Незважаючи на важливість боротьби з корупцією, жодного антикорупційного законопроєкту не включено до порядку денного. 5 жовтня було надіслано лист Голові Парламенту з пропозицією включити 10 антикорупційних законопроєктів, розроблених Ярославом Железняком, Анастасією Радіною та Максом Хлапуком. Ці законопроєкти спрямовані на підвищення ефективності НАБУ, перезавантаження ДБР та призначення належного Генерального прокурора. Жодна з цих ініціатив поки що не потрапила до порядку денного, тоді як податок на посилки буде розглянуто вже в середу.
Натомість, популярні серед населення законопроєкти, такі як строки давності для корупціонерів, перевірка коштів, отриманих як застава, або незалежна експертиза для НАБУ, залишаються поза увагою. Деякі з цих ініціатив перебувають на розгляді з червня 2023 року. Зазначається, що для ухвалення таких законів необхідна підтримка уряду, але вона відсутня.
«Очевидно, що антикорупційна політика є наскрізною для всього уряду. Мають бути вироки, і урядовці мають працювати разом з НАБУ, разом із правоохоронними органами, і працювати саме так, як потрібно для результату.» — Володимир Зеленський (за інтерпретацією).
Останні обіцянки Президента щодо боротьби з корупцією від 16 вересня поки що не реалізовані. Йдеться, зокрема, про відновлення декларування для правоохоронних та безпекових органів, які не перебувають на війні. Тим часом, законопроєкт про податки на посилки пройшов перше читання за п'ять тижнів, тоді як законопроєкт про строки давності для корупціонерів перебуває на розгляді з минулого року.
Вартість ігнорування антикорупційної повістки
Незважаючи на ухвалення законопроєктів, Україна отримає лише один транш від Європейського Союзу на суму понад 4 мільярди євро. Це не вирішить усіх фінансових проблем країни, оскільки загалом потрібно залучити 29 мільярдів євро. Багато антикорупційних заходів, як-от експертні оцінки, конкурси на посади прокурорів або законопроєкт про перезавантаження БЕБ, мають бути завершені до кінця року.
Влада постає перед вибором: або розпочати виконання антикорупційної програми та отримати кошти, або зіткнутися з відкладеними витратами на захисні споруди, енергетичну інфраструктуру, дитячі садки та притулки. До кінця грудня залишилося обмаль часу для ухвалення законопроєктів. Саме тому 5 жовтня було надіслано 10 законопроєктів Голові Парламенту з вимогою включити їх до порядку денного та ухвалити в першому читанні до 12 жовтня. Результати голосування стануть чітким індикатором пріоритетів влади.