Народний депутат Олексій Гончаренко став об'єктом бурхливих обговорень після публікації власного «мирного плану» щодо завершення війни. Пропозиції, викладені у його авторській колонці, викликали неоднозначну реакцію, зокрема, серед колег по фракції «Європейська солідарність» (ЄС), які відзначили кардинальні розбіжності з офіційною позицією партії. Незважаючи на це, Гончаренко залишається одним із найпопулярніших політиків у соціальних мережах, з рейтингом довіри, що перевищує показники лідера партії Петра Порошенка.
Поштовхом до розробки «плану» стали обстріли Києва 2 жовтня. Тоді Гончаренко опублікував серію дописів, наголошуючи на втратах України та необхідності переговорів. Ці тези згодом лягли в основу його колонки в «Українській правді» під назвою «Мирний план Гончаренка. Як зупинити війну крок за кроком». У тексті нардеп окреслив своє бачення шляхів досягнення домовленостей, яке, однак, суттєво відрізняється від позиції, раніше озвученої фракцією ЄС.
Ключові тези «мирного плану» та реакція Москви
Серед основних тез Гончаренка – твердження про неможливість перемоги жодної зі сторін у війні, а також заява про те, що час грає проти України. Він вважає, що попередні спроби досягнення миру провалилися через намагання укласти один великий договір. Натомість нардеп пропонує серію «маленьких угод» паралельно, починаючи з безпеки моря (зернові перевезення), енергетики, інфраструктури та локалізації фронту на Донбасі. Гончаренко наголошує, що це не про капітуляцію, а про компроміси для обох сторін.
Однак, подібні пропозиції розходяться з позицією російської сторони. Президент РФ Володимир Путін відкинув ідею взаємного припинення ударів по енергетиці та цивільних суднах, назвавши її безглуздою. Речник Кремля Дмитро Пєсков також повторив, що домовленості можуть бути лише комплексними, що свідчить про небажання Москви розглядати поетапний підхід, який лежить в основі плану Гончаренка. Особливо це стосується питання Донбасу, яке Москва вважає ключовим для будь-яких перемовин, тоді як Гончаренко пропонує обговорювати його лише після досягнення домовленостей з інших напрямків.
«Трикутник миру» та міжнародні посередники
Для ведення переговорів у ситуації відсутності довіри та збігу позицій, Гончаренко пропонує свою авторську методику – «трикутник миру». У ній дві вершини – Україна та Росія, а третя – країна-гарант, яка матиме реальні важелі впливу на РФ, користуватиметься довірою України та виграватиме від угоди. Він пропонує розділити припинення війни на окремі треки (море, енергетика, бойові дії, полонені, відбудова), для кожного з яких передбачені окремі міжнародні посередники, від Туреччини і Китаю до США та країн ЄС.
Водночас, у плані відсутні чіткі механізми примусу Росії до виконання домовленостей, адже Москва вже демонструвала готовність виходити з міжнародних угод, як-от Чорноморська зернова угода. Гончаренко також припускає можливість поетапного зняття санкцій з російських енергоресурсів в обмін на припинення далекобійних ударів, розблокування Чорного моря та обмеження бойових дій на Донбасі. Крім того, нардеп допускає можливість обговорення нейтрального статусу України, зауважуючи, що співпраця з НАТО та переозброєння триватимуть.
Критика від «Європейської солідарності» та Президента
У відповідь на публікацію плану, фракція «Європейська солідарність» опублікувала заяву, в якій зазначила, що публічні позиції Гончаренка розійшлися з ідеологічними засадами партії, і фракція не може продовжувати з ним спільний політичний шлях. Рішення про виключення депутата було прийнято після того, як він продовжив транслювати суперечливі заяви, хоча раніше голосував синхронно з фракцією з питань оборони та мобілізації. Деякі члени ЄС, як-от Михайло Бондар, вказували на необхідність обговорення такої поведінки нардепа на фракції.
Президент Володимир Зеленський, коментуючи план, зазначив, що меседжі Гончаренка є «ненормальними», оскільки вони суперечать необхідності єдності. Він наголосив на неприпустимості «прогинатися» під Путіна та запевнив, що переговорний процес не залежить від подібних заяв окремих депутатів.
«Пропозиції Гончаренка – це благати пощади, підставляючи горло під ніж убивці.» — Володимир В'ятрович, співголова фракції «Європейська солідарність».
Співголова фракції Ірина Геращенко також не поділила план нардепа, однак зауважила, що хотіла б почути реалістичний мирний план від влади. Сам Петро Порошенко на публікації плану жодним чином не відреагував.
Позиція Гончаренка та майбутні сценарії
Олексій Гончаренко прокоментував своє виключення з фракції, нагадавши про умови свого мирного плану та закликавши суспільство тиснути на владу. Він висловив здивування увагою до його плану, назвавши реакцію «істерикою» та поставивши під сумнів діяльність влади протягом півтора року. За словами самого нардепа, він не бачить у своєму плані зради, а навпаки, пропонує мирні перемовини.
Аналітики зазначають, що дискусія навколо «плану» може піти Гончаренку на користь, формуючи образ «правдоруба» та «жертви», який спекулюватиме на принциповій позиції. Після виключення з фракції, для депутата відкриваються три сценарії: переїзд до іншої фракції, входження до депутатської групи (що є більш реалістичним) або ж статус позафракційного депутата. При цьому він зберігатиме мандат, але втратить преференції, які надає фракція.
На тлі суперечливих заяв, виникло питання щодо подальшої участі Гончаренка у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), де він очолює комітет з питань міграції, біженців та переміщених осіб. Його колега Ірина Подоляк закликала скасувати йому дозвіл представляти Україну, проте голова Ради Руслан Стефанчук зазначив, що це повноваження фракції «Європейська солідарність».