Минає три роки від подій, які багато хто називає найстрашнішою трагедією в історії Ізраїлю – найбільшою бійнею євреїв з часів Голокосту. 7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАС вторглися на територію Ізраїлю, вчинивши жорстоку розправу на півдні країни. Цей напад розгорнув широкомасштабну війну, відому як «Залізні мечі» або «Війна Відродження», яка триває дотепер на декількох фронтах. Війна мала колосальні наслідки як для Ізраїлю, так і для всього близькосхідного регіону, викликавши неймовірні геополітичні зрушення. Навіть організатори нападу, ймовірно, не могли передбачити весь масштаб наслідків, але війна триває, а Ізраїль несе втрати.
На тлі трирічної річниці цієї трагедії, аналізуються досягнення Ізраїлю, невиконані цілі ХАМАС та людські втрати. Важливим аспектом стало те, що пропаганді вдалося розділити події 7 жовтня та подальші бойові дії, хоча одне безпосередньо випливало з іншого. Відновлення правди про те, що насправді сталося, є ключовим завданням.
Людські втрати та наслідки для Ізраїлю
За три роки війни Ізраїль зазнав значних людських втрат. Армія, сили безпеки та загони самооборони втратили 970 службовців. З них 472 загинули під час наземної операції в Газі. Поранення отримали 6 424 особи, при цьому понад 70% повернулися до служби, але 958 отримали тяжкі травми. Ці цифри не враховують евакуйованих з поля бою з небойових причин або з легкими травмами. Цивільні втрати, за даними Національного інституту страхування (Bituah Leumi), становлять 1 209 осіб, що загинули внаслідок терористичних актів 7 жовтня. Загальна кількість загиблих перевищує 2 000 осіб, серед яких 66 чоловіків, 361 жінка, 88 іноземців та 63 дитини/підлітки до 18 років. Безпосередньо 7 жовтня загинули 778 осіб, а протягом наступних бойових дій – 251 особа. Понад 87 тисяч людей визнані жертвами ворожих дій. Крім фізичних втрат, значні психологічні наслідки відчуває все населення країни, зокрема, люди страждають від посттравматичного стресового розладу, будь-які гучні звуки можуть викликати тривогу.
Ізраїль також зіткнувся з проблемою зниклих безвісти та заручників. Загалом 251 особу було взято в полон, проте всі вони, живі чи мертві, були повернуті до Ізраїлю внаслідок військових операцій та обмінів. Це стало певним досягненням, але не зменшує трагічності подій 7 жовтня, відповідальність за яке, ймовірно, несе вся система, від прем’єр-міністра до командира батальйону.
Стратегічні цілі ХАМАС та їх провал
Напад 7 жовтня 2023 року, що стався приблизно через 50 років після початку війни Судного дня, став найбільшою тактичною та розвідувальною катастрофою для Ізраїлю. Незважаючи на тактичний успіх бойовиків ХАМАС, які змогли проникнути на територію Ізраїлю та обманути його розвідку, вони зазнали колосальної стратегічної поразки. Цілі ХАМАС можна розділити на мінімальні та максимальні. Мінімальна програма включала зрив нормалізації між Ізраїлем та Саудівською Аравією, повернення палестинського питання на міжнародну арену, завдання втрат Ізраїлю та захоплення заручників. У цьому ХАМАС частково досяг успіху, хоч і всі заручники були звільнені. Максимальна програма полягала у стратегічному зламі Ізраїлю шляхом синхронізованої атаки з боку іранської осі: Хезболли на півночі, ХАМАС на півдні, сирійських формувань на північному сході. Синхронізація дій мала призвести до значно важчої поразки Ізраїлю та початку колапсу єврейської держави. Цей план провалився. Після трьох років війни ХАМАС зазнав важких втрат і перетворився на маргінальну терористичну групу, тоді як на початку війни був квазі-державою.
Наслідки для регіону та зовнішні реакції
Війна, спровокована нападом 7 жовтня, мала далекосяжні наслідки для всього Близького Сходу. Хезболла в Лівані зазнала важкої поразки, її сили значно послаблені. Ізраїль встановив буферні зони в Газі, Лівані та Сирії. Зруйнування режиму Асада в Сирії стало прямим наслідком нападу ХАМАС, оскільки Хезболла, яка була його головною військовою опорою, була зв'язана бойовими діями проти Ізраїлю. Напад ХАМАС також став тригером для подальших подій, зокрема, війни проти Ірану. Іран зазнав серйозних поразок, втративши свій головний коридор до Лівану та вплив у регіоні. Його режим опинився під загрозою.
Питання, чому Хезболла не приєдналася до війни одночасно з ХАМАС, залишається дискусійним. Ймовірно, лідер ХАМАС, Сінвар, вагався з наказом про напад до останнього моменту, побоюючись пастки. Незважаючи на жахливі кадри 7 жовтня, лідери Хезболли зрозуміли ситуацію лише через 48 годин, коли вікно можливостей вже зачинилося, а ізраїльські сили були приведені у бойову готовність. Напад на той момент був би самогубством, що й усвідомив лідер Хезболли, Насралла, таким чином відтермінувавши конфлікт ще на рік.
Ізраїльські відповіді на атаки, зокрема удари по Ірану у квітні та жовтні 2024 року, стали прямою військовою відповіддю на агресію, спричинивши подальші конфлікти, включаючи війни тривалістю у дванадцять та сорок днів. Це все є прямим наслідком подій 7 жовтня.
Зміни в безпековій концепції Ізраїлю
Внутрішня політична та соціальна криза в Ізраїлі триває. Досі не створено незалежну слідчу комісію для розслідування подій 7 жовтня, хоча проводяться внутрішні розслідування в армії та Шин Бет. Уряд пояснює це невідповідним часом через триваючу війну та недовірою частини суспільства до результатів. Однак, створення такої комісії є необхідним для встановлення істини.
Напад 7 жовтня повністю зруйнував тривалу концепцію безпеки Ізраїлю, яка базувалася на стримуванні. Замість цього, нова доктрина полягає у негайному знищенні будь-якої загрози. Армія Ізраїлю, яку раніше вважали «малою та розумною», потребує збільшення чисельності. Ідея про те, що великі терористичні групи можуть бути розміщені біля кордонів Ізраїлю та стримуватимуться погрозами, виявилася хибною. Тепер пріоритетом є знищення терористичних організацій, а не їх стримування.
За три роки війни армія Ізраїлю здійснила понад 100 000 ударів по різних цілях, від Ірану до Гази. По території Ізраїлю було випущено понад 31 000 ракет і БПЛА. У секторі Гази знищено понад 24 000 бойовиків, включаючи високопоставлених командирів ХАМАС. Ізраїль демонструє рішучість знищити кожного, хто брав участь у нападі 7 жовтня, ліквідувавши вже дві третини тих, хто атакував країну.
Висновок: невизначене майбутнє
7 жовтня 2023 року стало днем катастрофічної поразки для Ізраїлю, але завдяки героїзму цивільних, поліції та окремих військових вдалося зупинити першу хвилю терористів. Армія та система безпеки, як організована структура, зазнали повного провалу, як і концепція непереможності. Наступні три роки Ізраїль був зайнятий ліквідацією наслідків та протидією загрозам. Хоча деякі загрози зменшилися, попереду ще багато роботи: продовження війни з Іраном та пошук вирішення палестинського питання. Майбутнє залишається невизначеним, і лише час покаже, куди прямуватиме регіон.