Український бізнес зіткнувся з новою проблемою: держава три тижні не відшкодовує податок на додану вартість (ПДВ), що призводить до дефіциту обігових коштів. Ця ситуація виникла на тлі загального блокування видатків, від будівництва бомбосховищ до відшкодування ПДВ експортерам. За словами народного депутата Ярослава Железняка, народного депутата, голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, ця проблема може стати менш значущою, якщо Верховна Рада не проголосує за євроінтеграційні зобов'язання на 4 мільярди євро.
Железняк також звинувачує владу у пошуку винних серед опозиції, НАБУ та журналістів, тоді як саме влада, на його думку, винна у блокуванні відшкодування ПДВ. Він нагадує про 60 мільярдів гривень, виділених на популізм на початку року, коли бізнес потребував підтримки. Ситуація ускладнюється через блокування низки законопроєктів, спрямованих на євроінтеграцію, що ставить під загрозу міжнародне фінансування.
Причини бюджетного дефіциту: полеміка депутатів
Депутат Железняк пояснює, що відшкодування ПДВ не є подарунком від держави, а стандартною практикою повернення коштів, які бізнес сплатив понад норму, особливо експортерам. У вересні 2025 року експортери фактично перестали отримувати відшкодування. Відсутність ПДВ означає відсутність обігових коштів, що призводить до затримки виплат зарплат, скорочення робочих місць та уповільнення відновлення економіки.
Натомість, голова податкового комітету Данило Гетманцев, коментуючи ситуацію, звинувачує Железняка у блокуванні євроінтеграційних законів. За його словами, дефіцит бюджету виник саме через це, що призвело до затримки міжнародного фінансування. Він зазначає, що деякі важливі закони були ухвалені лише з третьої спроби. У відповідь на це Железняк називає питання Гетманцева про молодість «недоліком, який швидко мине», але наголошує на логічності запитань щодо відповідальності за популізм та планів уряду на випадок припинення надходження коштів.
««Я розумію більшовицький запал мого молодого колеги, але раджу йому врахувати, що ленінський принцип «чим гірше, тим краще» частіше призводить до перемоги ворога в історії, ніж до перемоги авантюрних революціонерів, які потім продовжують свою полум'яну діяльність у вигнанні».» — Данило Гетманцев.
Железняк відкидає звинувачення у вигнанні, наголошуючи на своїй присутності у Верховній Раді та роботі над законодавством. Він нагадує про план своєї команди щодо поправок до державного бюджету, які включають 200 мільярдів гривень на військове забезпечення та 50 мільярдів на підтримку бізнесу. Депутат також висловив намір вимагати включення до порядку денного законопроєкту про перезавантаження ДБР, що є умовою для отримання 4 мільярдів євро від партнерів.
Популізм та його наслідки для бюджету
Ярослав Железняк акцентує увагу на значних сумах, виділених на популістські проєкти протягом року: 18 мільярдів гривень на «Тисячу Зеленського», 19,5 мільярдів на «1500», близько 10 мільярдів на кешбек, 5 мільярдів на «єПідтримку», 4 мільярди на стратегічні комунікації та 1,6 мільярда на марафон. Загалом, близько 59 мільярдів гривень було витрачено на популізм, що еквівалентно податкам 334 тисяч людей за рік. Натомість, держава не має коштів для відшкодування ПДВ бізнесу.
З початку вересня держава фактично зупинила всі непріоритетні видатки, включаючи будівництво: будівництво укриттів недофінансоване на 92%, шкіл та дитячих садків – на 98%, лікарень – на 90%. Паралельно з цим, дорожньому будівництву було виплачено 11,8 мільярдів гривень. Железняк критикує владу за таке розподілення коштів, особливо враховуючи, що при цьому блокуються антикорупційні реформи, які могли б принести значні кошти до бюджету.
Блокування реформ та майбутнє бюджету
Ситуація з бюджетом поглиблюється через навмисне блокування антикорупційних законопроєктів, яких наразі немає в порядку денному Верховної Ради. Перезавантаження Державного бюро розслідувань (ДБР) триває 14 місяців, що також ставить під загрозу отримання коштів від міжнародних партнерів. Железняк вважає, що влада свідомо створює складну бюджетну ситуацію, щоб уникнути відповідальності та блокувати реформи. Це ставить державу перед вибором: або знову зупинити відшкодування ПДВ, або проголосувати за необхідні законопроєкти.
За словами Железняка, провал голосування за закон щодо МВФ, коли «слуги народу» дали лише 81 голос, є прикладом саботажу. Він також згадує про схему, коли депутати від «Слуги народу» нібито навмисно не голосували за важливі закони, щоб змусити НАБУ відкликати підозри проти себе. Депутат закликає шукати винних не серед опозиції, а у власних лавах влади.