Історія обіцянок: як українська влада змінювала позицію щодо податків під час війни

Новини

09.10.2026 09:34

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Аналітичний матеріал досліджує трансформацію заяв української влади щодо податкової політики від початку повномасштабного вторгнення, зіставляючи обіцянки з реальними законодавчими змінами та їхніми наслідками для громадян і бізнесу.

Протягом повномасштабного вторгнення українська влада неодноразово робила заяви про відсутність намірів підвищувати податки. Прем'єр-міністр 27 вересня цього року запевняв, що уряд не планує збільшувати податки наступного року та не обговорює це питання. Однак, уже незабаром державний бюджет містив непопулярні рішення, включаючи невелике підвищення податку на додану вартість (ПДВ) на 1%.

Аналіз заяв вищого керівництва країни, включаючи Президента Володимира Зеленського, показує значні розбіжності між передвиборчими обіцянками та поточними діями. Особливу увагу привертає еволюція позиції щодо податкових пільг, запроваджених на початку вторгнення, та подальші кроки, які призвели до збільшення податкового навантаження на громадян і бізнес.

Податкові обіцянки та реальність: від 2% до збільшення податків

На початку березня 2022 року, у перші тижні повномасштабної війни, було запроваджено пільгову систему оподаткування – 2% від обороту замість ПДВ та податку на прибуток, зі спрощеним обліком. Ця система, яку називали найліберальнішою в історії, мала діяти до завершення війни. Президент Зеленський та голова податкового комітету Верховної Ради неодноразово підкреслювали, що ці пільги залишатимуться. Однак, вже у серпні 2023 року 2% ставка була скасована. Попри обіцянки прем'єр-міністра про відсутність подальших змін до кінця війни, вже у червні 2024 року уряд запропонував найбільше підвищення податків за час війни.

Уряд представив законопроєкт про збільшення податкового навантаження, який передбачав запровадження військового збору у розмірі 3.5% на доходи громадян, підвищення ставки військового збору на зарплати з 1.5% до 5%, а також введення нового збору для ФОПів. Ці зміни, які були проголосовані Верховною Радою 10 жовтня, президент підписав 28 листопада після 44-денного зволікання. Для заробітної плати у 20 000 грн це означало додаткові 700 грн податків щомісяця, або 8 400 грн на рік. Для ФОПів першої та другої груп – додаткові 864 грн щомісячно.

Вже через місяць після підписання цих змін, президент у своєму поясненні зазначив: "На жаль, ми не можемо знижувати податки, навпаки, військовий податок – це на війну, і гроші треба десь брати". Така риторика суперечить попереднім заявам про те, що податки не будуть підвищуватися.

Податкові зміни 2025-2026 років та міжнародний тиск

Навесні 2025 року, 5 травня, голова податкового комітету заявляв про відсутність обговорень щодо підвищення ставки ПДВ ані в комітеті, ані у Верховній Раді, і висловив високу ймовірність того, що це не буде обговорюватися до кінця скликання. Водночас, у листопаді того ж року, збільшення податків називалося аморальним. Однак, вже через два тижні після цієї заяви, Верховна Рада підтримала законопроєкт про оподаткування банків ставкою 50%. Запровадження податку на банки та продовження воєнного податку на три роки викликає питання щодо термінів дії "тимчасових" заходів.

У лютому 2026 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) висловив вимогу щодо запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Попри запевнення прем'єр-міністра Юлії Тимошенко у парламенті про те, що уряд не подаватиме такий законопроєкт у лютому, питання ПДВ для ФОПів було відкладено кілька разів і тепер заплановано до впровадження у 2028 році. Інші зміни, за словами міністра фінансів, стосуються оподаткування цифрових платформ, продовження дії воєнного податку, оподаткування невеликих посилок та вирівнювання податкових умов для малого бізнесу.

Законопроєкт про ПДВ на посилки до 150 євро пройшов перше читання 16 вересня і очікується до остаточного ухвалення 14 жовтня. Того ж вечора президент у своїй заяві підкреслив важливість голосування за закони, що відповідають зобов'язанням України перед партнерами, і зазначив, що кожен такий крок допомагає Україні та її обороні.

Альтернативні джерела фінансування та тіньова економіка

Екс-спікер парламенту Дмитро Разумков звернув увагу на суперечність між початковими обіцянками президента щодо зниження податків до кінця війни та актуальною ситуацією. Керівництво податкового комітету пояснило, що обіцянки були дані з урахуванням тодішніх обставин, які змінилися за три роки. Замість підвищення податків, йдеться про скасування пільг, які, на їхню думку, мають деструктивний вплив на економічний розвиток. Проте, конкретної відповіді щодо зміни позиції президента надано не було.

Згідно з оцінками, у бюджеті 2027 року зміни до Податкового кодексу можуть принести додаткові кошти. Зокрема, 1% ПДВ може принести 58.7 мільярда гривень, а загалом від податків на бізнес, банки, посилки та пальне уряд планує отримати близько 117 мільярдів гривень. Автор аналізу зазначає, що замість підвищення податків, слід зосередитися на боротьбі з тіньовою економікою, яка, за оцінками Case Ukraine, може сягати 535 мільярдів гривень. Закриття схем імпорту товарів без сплати митних платежів та виведення "конвертних" зарплат з тіні може принести значні кошти без необхідності збільшувати податкове навантаження на громадян.

Було подано поправки до бюджету на 274 мільярди гривень без нових податків, з яких 65 мільярдів – від детінізації. Важливо пам'ятати, що податки в Україні вже високі, а паралельно з ними існує величезна тіньова економіка. Саме звідти, на думку аналітиків, слід отримувати кошти, не тільки задля фіскальної ефективності, але й для вирівнювання умов конкуренції та запобігання корупції.