Розкриваємо карти: Чому боротьба з контрабандою в Україні провалилася, попри гучні обіцянки

Новини

10.10.2026 09:32 (Оновлено 10.10.2026 в 09:32)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Майже вісім років минуло відтоді, як Президент Володимир Зеленський обіцяв «знищити контрабанду» до кінця 2019 року. Проте, аналіз заяв влади, запроваджених санкцій та реальних результатів свідчить про системний провал у цій боротьбі. Розслідування показує, що контрабанда не лише не подолана, але й значно зросла, завдаючи державі збитків на мільярди гривень.

Заявлена Президентом України Володимиром Зеленським боротьба з контрабандою, яка мала бути завершена до кінця 2019 року, виявилася далекою від успіху. Попри численні обіцянки, санкції та реформи, контрабанда не тільки не зникла, але й, за деякими даними, зросла, продовжуючи завдавати державному бюджету значних збитків. Народний депутат Ярослав Железняк, який очолює тимчасову слідчу комісію з питань боротьби з економічними злочинами, проаналізував ключові заяви української влади з 2019 року, щоб з'ясувати, що насправді сталося з боротьбою проти контрабанди.

Перша гучна обіцянка про «знищення контрабанди» пролунала у липні 2019 року під час зустрічі Президента Зеленського з митниками в Ужгороді. Тоді глава держави поставив ультиматум: або вони зупиняють контрабанду, або пишуть заяви на звільнення. Вже за чотири дні керівників митниць було звільнено, а термін для подолання проблеми встановлено до кінця 2019 року. Однак, як свідчить подальший розвиток подій, майже всі звільнені посадовці згодом повернулися на свої місця, а обіцянка залишилася невиконаною.

Каскад невиконаних обіцянок та санкцій

У березні 2020 року, на тлі недоотримання бюджету майже на 16 мільярдів гривень, Президент знову виступив із критикою роботи митниці, назвавши ситуацію «провалом митних надходжень». За словами Железняка, за цим стояло лобіювання інтересів певних осіб, які прагнули встановити «своїх» людей на ключові посади. Наступним кроком стали санкції РНБО проти топ-10 контрабандистів у квітні 2021 року. Тодішній секретар РНБО заявив про боротьбу з «економічним тероризмом» та оцінив збитки від контрабанди у 300 мільярдів гривень. Однак, навіть після запровадження санкцій, реальна діяльність осіб, що потрапили під обмеження, не була повністю зупинена, як визнали пізніше у РНБО.

Подальші кроки влади, включаючи скасування митних платежів навесні 2022 року під приводом «повної митної перезавантаження» під час повномасштабного вторгнення, також не принесли очікуваних результатів. Замість зменшення бюрократії та корупції, ця ініціатива, за словами депутата, створила нові можливості для зловживань. Обіцянки про зникнення «схем» авторозмитнення та боротьбу зі зловживаннями на митниці, озвучені влітку 2022 року та навесні 2023 року, також залишилися декларативними. Натомість, процес реформування митниці, який включав конкурс на посаду голови з міжнародними експертами, тривав надзвичайно довго. Законопроєкт про митну реформу був ухвалений лише у вересні 2024 року, а призначення нового голови митниці відбулося аж 10 квітня 2026 року, тобто через 19 місяців після ухвалення закону, через саботаж з боку Кабінету Міністрів.

Ситуація з санкціями також викликає запитання: у квітні 2024 року, через три роки після запровадження, санкції були продовжені лише проти п'яти з десяти «королів контрабанди». Щодо решти п'яти, а також щодо багатьох інших осіб, які потрапляли під санкції «другої хвилі», інформація про їхню долю відсутня, або ж вони «перечекали» цей період.

Контрабанда в цифрах: збитки та неефективність

За оцінками, контрабанда та «сірий» імпорт коштують державному бюджету понад 110 мільярдів гривень на рік, що еквівалентно понад 3000 гривень податків від кожного українця. Як приклад неефективності, наводиться виявлена схема з «Бріоні» на митниці, де предмети купувалися за 36 гривень, а продавалися за 23 500 гривень. Крім того, існує 668 вантажних компаній, діяльність яких митниця нібито не бачить, і які завдають державі значно більших збитків, ніж «посилки для людей». Попри це, фокус уваги залишається на дрібних відправленнях, тоді як проблема вантажних компаній залишається невирішеною.

В умовах дефіциту бюджету, коли держава шукає кошти, мільярди гривень «заховані» в неефективних схемах на митниці. Автори законопроєкту про де-тінізацію пропонують включити до державного бюджету пункт про «детінізацію» на 64,7 мільярда гривень, що могло б покрити значну частину витрат на підвищення зарплат військовим. Проте, замість реальних дій, влада вдається до слів та декларацій. На думку Ярослава Железняка, боротьба з контрабандою вимагає не лише слів, а й судових вироків, змін до законодавства та ліквідації корупційних схем, чого, на жаль, не відбувається.