Україна готує «Манхеттенський проект 2.0»: бойові роботи замість атомної бомби

Новини

09.10.2026 21:44

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Колишній очільник Міністерства оборони України та нинішній міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв'ю The Washington Post закликав Україну ініціювати новий «Манхеттенський проект». На відміну від американського проєкту часів Другої світової війни, який був спрямований на створення атомної бомби, українська ініціатива фокусуватиметься на розробці автономних бойових роботів та дронів, здатних самостійно знаходити та уражати цілі. Федоров наголошує на потенційній загрозі такої зброї, порівнюючи її з ядерною, адже на відміну від бомби, яка колись належала одній державі, автономні системи може створити будь-хто.

Ключовим викликом для України Федоров вважає потенційну перевагу Росії та її союзників у виведенні на фронт повністю автономних дронів, які не потребують зв'язку з оператором і, відповідно, не можуть бути заглушені. За таких умов, країна, що бореться за своє існування, не може дозволити собі сповільнювати розробку зброї зі штучним інтелектом. Україна має прагнути вирватися вперед, щоб задавати правила у цій новій сфері озброєнь. Для досягнення цієї мети команда Федорова ставить амбітну ціль: розробити перший базовий гуманоїдний робот для поля бою за шість місяців. Цей робот має виконувати завдання, такі як перезарядка кулемета, зміна батарей у датчиках або запуск дронів у небезпечних зонах. Орієнтовна вартість одного такого робота становить 10-20 тисяч доларів, при цьому потрібно буде десятки тисяч одиниць.

Пошук фінансування та інвестиції

Фінансування цих розробок Федоров планує шукати поза державним бюджетом. Після літньої відставки уряду та переформатування Кабінету Міністрів, Федоров не потрапив до нового складу. Однак, одразу після звільнення з посади міністра оборони, він отримав дзвінок від Алекса Карпа, голови американської компанії Palantir, яка з 2022 року допомагає українським військовим аналізувати дані та здійснювати удари. Карп став першим великим інвестором нової оборонної компанії Федорова, інвестувавши через власний фонд. Деталі цієї угоди, включаючи суму інвестицій, не розголошуються. Федоров запевняє, що контроль над компанією залишиться у його команди, відкидаючи звинувачення у тому, що Захід наживається на війні. Він стверджує, що Україна наразі отримує від західних компаній більше, ніж надає їм.

Аналогії з Манхеттенським проєктом та сучасні виклики

Сам термін «Манхеттенський проект» асоціюється з масштабною секретною програмою США, яка об'єднала близько 130 000 людей протягом трьох років і коштувала понад 2 мільярди доларів. Метою було створення атомної бомби, що дало б США значну перевагу. Федоров прагне досягти аналогічної переваги для України, але в сфері автономних систем. Однак, на відміну від атомної бомби, для створення якої потрібні були уран та складні реактори, для автономного дрона достатньо плати з процесором, камери та програми розпізнавання цілей. Ці компоненти доступні, а програми можуть писати невеликі команди інженерів. Це знижує поріг входу, але збільшує ризики поширення технології.

Про небезпеку свідчить інцидент 6 липня у Запоріжжі, де дрон «Молнія», ймовірно російського походження, самостійно обрав ціль – газові балони на заправці. Незважаючи на те, що він врізався у стіну, вибух призвів до загибелі трьох людей. У дроні був виявлений американський модуль Nvidia, який, за даними компанії, не постачався до Росії напряму, а потрапляв туди через китайських посередників. Росія активно інвестує у розвиток дронів, плануючи розширити свої війська безпілотних систем до 165 000 бійців. В ООН Росія виступає проти обмежень щодо «роботів-убивць», що свідчить про її наміри використовувати цю технологію без регулювання.

Українські розробки та стратегічна перевага

Україна також активно розвиває власний напрям безпілотних систем. Якщо у 2022 році було виготовлено кілька тисяч дронів, то цього року планується понад 7 мільйонів. Безпілотники вже забезпечують більшість уражень на фронті. Міноборони законтрактувало понад 22 000 іноземних дронів, але всі вони українського виробництва. У серпні роботи виконали понад 25 000 завдань, допомагаючи з транспортуванням боєприпасів, евакуацією поранених та мінуванням. Однак, більшість із них досі керуються людиною через Starlіnk, автономність поки що проявляється лише на останніх метрах до цілі.

Для України, яка має меншу кількість особового складу порівняно з ворогом, ставка на роботів є питанням виживання. Кожен робот, що замінює солдата, може врятувати життя. На відміну від Росії, яка може дозволити собі кидати людей на фронт «хвилями», Україна змушена берегти своїх громадян. Автономні дрони, що не залежать від зв'язку, стають ефективнішим інструментом у боротьбі з ворожими засобами РЕБ. Загроза від тисяч автономних машин, кинутих Росією на фронт, може стати фатальною для української піхоти та міст. Водночас, Україна зібрала понад 5 мільйонів відео з поля бою для навчання штучного інтелекту, створюючи унікальну базу даних, яка може стати основою для майбутньої автономної зброї.

Виробництво роботів та майбутні перспективи

Шість місяців на створення гуманоїдного робота виглядають амбітно, особливо з огляду на досвід американських гуманоїдів «Фантом», які показали обмежену придатність для бою на тестах в Україні, тоді як колісна та гусенична техніка виявилася ефективнішою на складній місцевості. Вартість оренди таких роботів також значно перевищує прогнози Федорова. Однак, враховуючи український досвід швидкого виробництва дешевих FPV-дронів та технологічну підтримку, команда Федорова має потенціал значно здешевити та покращити розробку гуманоїдних роботів. Навіть якщо термін у шість місяців не буде дотримано, Україна може отримати потужний проміжний результат, який посилить фронт.

Завдання Федорова є стратегічним: наситити лінію фронту роботами, дозволивши Україні не тільки оборонятися, але й наступати. Визнання державою важливості цієї сфери та швидкість реалізації можуть забезпечити Україні перевагу над Росією, яка може стикнутися з труднощами у пошуку необхідних компонентів для гуманоїдів. Співпраця із західними партнерами, зокрема з Алексом Карпом, вказує на україно-американський характер проєкту, що є нормальним. Ідея держави як венчурного інвестора, реалізована через проєкт «Брей One», де компанії змагаються за оборонні замовлення, може бути застосована і до нового «Манхеттенського проекту».

Відсутність монополії на автономні озброєння робить критично важливою здатність швидко створювати та вдосконалювати рішення. Український «Манхеттенський проект» має бути спрямований на вироблення такої спроможності. Це потребує державної підтримки, оновлення системи та постійного вдосконалення. Перевага у швидкості, швидка трансформація від ідеї до реалізації на фронті, контроль над даними та держава, що платить за результат, – ось ключові елементи успіху. У листопаді в Женеві відбудуться переговори щодо обмежень для «роботів-убивць», але Росія, ймовірно, виступатиме проти них. Сила, а не паперові домовленості, вирішуватиме майбутнє озброєнь. Федоров правильно визначив тенденцію, і тепер завдання – залучити до цього всю країну.