14 жовтня, середа, стала днем, коли в українському парламенті мали розглядатися ключові рішення для розблокування траншів та вирішення проблем, створених владою. Серед запланованих до розгляду – два законопроєкти щодо оподаткування посилок, а також проєкт закону про оцінку та призначення незалежних експертів до Рахункової палати. Парламент також мав скасувати попередні поправки до закону про застосування РРО/ПРРО, які були помилковими. Народний депутат Ярослав Железняк, автор каналу «Залізний нардеп», вважає, що всіх цих проблем можна було уникнути, якби влада діяла передбачливо.
За словами Железняка, через неефективні дії уряду було заблоковано податкові накладні та подальше відшкодування ПДВ, а фінансування певних програм довелося відтермінувати до грудня через брак коштів. Він наголошує, що для уникнення цих проблем владі бракувало двох речей: розуму та бажання реально змінювати країну. Депутат презентував три свої виступи у Верховній Раді, в яких він намагався донести до колег, що існували простіші шляхи вирішення фінансових проблем держави, які б дозволили уникнути дефіциту бюджету та залучити значно більше коштів, ніж від оподаткування посилок.
Податкові схеми та ненадходження до бюджету
Железняк критикує уряд за зволікання з ухваленням антикорупційних законопроєктів, натомість пропонуючи оподаткувати посилки. За оцінками Міністерства фінансів, цей захід принесе до бюджету близько 6 мільярдів гривень лише наприкінці 2027 року, тоді як антикорупційні ініціативи могли б залучити значно більше коштів – до 29 мільярдів євро від партнерів. Депутат наголошує, що уряд обирає шлях оподаткування громадян, замість боротьби з тими, хто виводить кошти через різні схеми.
Особливу увагу нардеп приділив питанню блокування відшкодування ПДВ бізнесу, яке, за словами міністра фінансів, сягло 18 мільярдів гривень. Железняк пов'язує це з невиконанням зобов'язань перед Європейським Союзом щодо ухвалення антикорупційної стратегії, яке могло б принести Україні 365 мільйонів євро. Замість цього, парламент відкладає розгляд антикорупційних законопроєктів, що призводить до фінансових втрат та поглиблення бюджетного дефіциту.
- Невідповідність пріоритетів: Замість ухвалення 10 антикорупційних законопроєктів, що могли б принести мільярди євро, парламент зосереджується на оподаткуванні посилок, що принесе лише 6 мільярдів гривень, і то не раніше 2027 року.
- Блокування відшкодування ПДВ: 18 мільярдів гривень відшкодування ПДВ бізнесу не повернуто через відсутність коштів у бюджеті, що напряму пов'язано з невиконанням антикорупційних зобов'язань.
- Відсутність боротьби зі схемами: Влада не бажає закривати існуючі корупційні схеми, через які держава втрачає мільярди, натомість обирає шлях збільшення податків для громадян.
Боротьба з офшорами та контрабандою як джерело коштів
Железняк наголошує, що кошти для державного бюджету можна знайти, не збільшуючи податкове навантаження на бізнес, а шляхом боротьби з офшорними компаніями та контрабандою. Як приклад, він навів законопроєкт про боротьбу з офшорами, який вимагається МВФ. Крім того, депутат згадав про роботу тимчасової слідчої комісії, яка завдяки закриттю одного контрабандного каналу додала до бюджету 2 мільярди гривень. За його словами, боротьба з нелегальним тютюном та пальним може принести ще десятки мільярдів гривень.
Нардеп також згадав позитивний приклад спільної роботи Данила Гетманцева та Ніни Южаніної над законопроєктом, що спрощує звітування з ПДВ для ФОПів. Однак, загалом, ситуація залишається критичною: незважаючи на обіцянки щодо реформ та євроінтеграції, жоден антикорупційний законопроєкт не був ухвалений, а країна продовжує залишатися з бюджетним дефіцитом через небажання влади припинити виводити кошти через корупційні схеми.