Українські інвестори: від "кишень" до мільярдів. Як змінився ринок і куди вкладати гроші?
Аналітичний огляд українського ринку інвестицій, що охоплює динаміку зростання роздрібних інвесторів, основні інструменти вкладення коштів та перспективи розвитку галузі.
Український ринок інвестицій переживає трансформацію: від прихованих "під матрацами" мільярдів до активного залучення коштів у державні та корпоративні цінні папери, а також інвестиційні фонди. Зростання кількості роздрібних інвесторів та обсягів їхніх вкладень свідчить про формування нового фінансового ком'юніті, яке може стати рушійною силою відновлення економіки. Дискусія з експертами Тарасом Козаком та Віктором Байчуком висвітлює ключові тенденції, інструменти та виклики на цьому шляху.
За останні роки український ринок капіталу демонструє помітну динаміку. Хоча значна частина заощаджень українців досі зберігається у готівці, зростає інтерес до більш структурованих інвестицій. Особливо помітне збільшення інвестицій фізичних осіб в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Якщо на початку повномасштабного вторгнення ця сума становила трохи більше 20 млрд грн, то зараз вона сягає понад 165 млрд грн. Це зростання в шість-сім разів лише за чотири роки війни вказує на зміни у фінансовій поведінці громадян.
Український інвестор: хто він і куди вкладає?
Експерти виділяють кілька категорій українських інвесторів. Найбільш цікавою є категорія роздрібних інвесторів – пересічних українців, чиї заощадження, за різними оцінками, сягають від 35 до 130 млрд доларів. Попри війну, обсяг цих коштів не зменшується, а значна частина доходів, як-от зарплати військових, поповнює рахунки. Інституційні інвестори в Україні менш поширені, тоді як Family Offices, що представляють заможніших громадян, вже активно розвиваються. Проте саме роздрібний інвестор, на думку фахівців, є ключовим для відновлення економіки.
З початку 2023 року обсяг ОВДП, придбаних населенням, зріс на 50%, досягнувши 165,8 млрд грн. Це підтверджує існування інвестиційної спільноти. Кількість унікальних інвесторів, зареєстрованих у розрахунковому центрі, становить понад 271 тисячу осіб, і з початку 2022 року ця цифра зросла у 12 разів. Ця тенденція свідчить про зростання фінансової грамотності та пошук інвесторами нових, більш прибуткових інструментів, аніж банківські депозити, хоча довіра до банківської системи загалом залишається високою.
Загалом, обсяг коштів фізичних осіб в українських банках оцінюється приблизно у 130 млрд доларів. З них близько 38 млрд – це банківські депозити (дві третини гривневі, третина доларові), а близько 3,6 млрд доларів – це інвестиції в ОВДП. Значна частина коштів на поточних рахунках (близько 70-80%) фактично не працює, оскільки не приносить дохід власникам, хоча й підтримує ліквідність банківської системи.
Інвестиційне меню: нові можливості для українців
Традиційними інструментами інвестування для українців залишаються іноземна валюта та нерухомість. Однак, з'являються і нові, більш сучасні опції. Серед них – інвестиційні фонди нерухомості (REITs), корпоративні облігації, а також можливість інвестувати через спеціальні додатки, як-от "Універ". Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку активно працює над законодавчими ініціативами, що сприяють розвитку ринку та появі нових інструментів, зокрема, законопроектів про особисті інвестиційні рахунки.
REIT-фонди, які набули популярності в Україні, дозволяють інвестувати в портфель нерухомості, отримуючи дохід від орендної плати та зростання вартості активів. В Україні вже функціонує близько 10 таких фондів. Вони пропонують потенційну дохідність, яка перевищує заплановану, і є більш ліквідними порівняно з прямою купівлею нерухомості. Наприклад, один із фондів продемонстрував річну дохідність 15,6% у доларах, тоді як запланована становила 8,2%.
Історично українці довіряли валюті, нерухомості та ювелірним виробам. З появою банківських депозитів та розвитком банківської системи (особливо після 2016 року), вони стали надійним інструментом. ОВДП набули популярності в 2010-х роках, особливо після скасування оподаткування доходів від державних паперів. Запуск "Дія ОВДП" суттєво спростив доступ до цього інструменту, зробивши його доступним "в кілька кліків", що стало потужним стимулом для фінансової грамотності населення.
- Валюта: Традиційний інструмент зберігання заощаджень.
- Нерухомість: Купівля з метою здачі в оренду або перепродажу.
- Банківські депозити: Зростаюча довіра, особливо після 2016 року.
- ОВДП: Зростання популярності завдяки скасуванню оподаткування та спрощенню доступу через "Дію".
- Інвестиційні фонди (REITs, ПІФи): Нові інструменти, що дозволяють диверсифікувати вкладення.
- Корпоративні облігації: Альтернативний інструмент з потенційно вищою дохідністю.
Ліквідність та прозорість: ключові фактори
Ліквідність інвестиційних інструментів стає все більш важливою для українських інвесторів. ОВДП забезпечують майже миттєву ліквідність для сум до мільярда гривень. Інші інструменти, такі як сертифікати REIT-фондів, дозволяють вийти в кеш протягом одного робочого дня, а вартість операцій з продажу є мінімальною завдяки масштабуванню.
Зростання вартості активів у фондах, як-от REITs, підтверджується незалежними оцінками та аудиторськими звітами. Наприклад, один із фондів нерухомості продемонстрував зростання вартості своїх сертифікатів з 1000 до 1150 доларів за квадратний метр за рік, що дозволило інвесторам зафіксувати прибуток у 15% (включно з дивідендами). Це свідчить про потенціал пасивного доходу та зростання капіталізації.
Для переходу від хаотичного ренесансу до системного зростання інвестиційної галузі в Україні необхідні системні зміни. Серед них – зниження податкового навантаження на інвестиційні доходи (зокрема, законопроект про особисті інвестиційні рахунки), повернення держави обличчям до фізичної особи-інвестора, підвищення прозорості та зрозумілості інвестиційних пропозицій. Якість, прозорість та зрозумілість продукту – ось що повинна пропонувати держава та компанії-учасники ринку.
Виклики та поради для інвесторів
Держава повинна перестати «карати» інвесторів податками на доходи від фінансових інструментів. Існуюча ставка 18% ПДФО та 1,5% військового збору значно зменшує привабливість інвестицій, порівняно з ОВДП, де оподаткування відсутнє. Запровадження пільгових умов для довгострокових інвестицій через особисті інвестиційні рахунки (ОІР) могло б стимулювати виведення коштів з тіні та їх спрямування в економіку. Навіть якщо буде прийнятий законопроект із частковим оподаткуванням (5% ПДФО + 1,5% військовий збір), це буде кроком уперед порівняно з повною відсутністю пільг.
Для інвесторів, як роздрібних, так і тих, хто має вільні кошти (від 5-10 тис. доларів), експерти радять: інвестувати у власну фінансову грамотність, регулярно здійснювати інвестиції (навіть невеликі суми), диверсифікувати портфель (не класти всі яйця в один кошик), перевіряти юридичну складову та ділову репутацію компаній, а також уникати надмірної емоційності, керуючись холодним розрахунком.
«Поки що держава не бачить в цьому фізику інвестора. Вона бачить там кого завгодно, але не інвестора. Чому вона не бачить тут інвестора? Тому що якщо ми бачимо, де держава шукає інвесторів, це за кордоном.» — Тарас Козак.
Розпочинати інвестиції варто вже сьогодні, навіть з тисячі гривень, щоб зрозуміти механізми роботи ринку та уникнути шахраїв. Регулярне інвестування дозволяє скористатися ефектом складного відсотка. Диверсифікація між різними інструментами – ОВДП, інвестфонди, корпоративні облігації – є ключовим правилом інвестора. Інвестування в українську економіку, навіть під час війни, є вигідним, оскільки це підтримка держави та бізнесу, що створює робочі місця та сплачує податки. Для портфеля у 10 000 доларів рекомендовано розподілити кошти приблизно так: 50% в ОВДП, а решту – по 10% у різні інструменти (корпоративні облігації, інвестфонди, нерухомість, енергетика тощо).
Важливо пам'ятати, що інвестиції – це про системність, а не про вдалий момент. Навіть інвестування в власний бізнес має доповнюватися формуванням пасивного інвестиційного портфеля, який не залежить від особистої участі власника. Це забезпечує фінансову подушку безпеки та стабільний пасивний дохід, незалежно від життєвих обставин.


Європа зіткнулася з «індустріальним похміллям»: як зелені амбіції призвели до китайського каптану
Наскільки реальні загрози від ракет Хезболли: математичний аналіз
Старт сезону звітності: Інфляція, ставки ФРС та настрої ринку
Оновлений український ЗРК «Корал»: чи готовий він конкурувати з російськими аналогами?
Аналітика: Як політика США та егоцентризм Трампа впливають на світову безпеку та Україну
Чи справді підрахунок калорій призводить до розладів харчової поведінки? Науковий погляд
Нова зброя проти дронів: Україна розглядає чеські Skyfox
Китайський автоудар: Європа в пастці гібридів та тарифних квот














