Європа на роздоріжжі: Де знайти 70 мільярдів євро для України?

Новини

26.10.2026 19:52

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Європейським лідерам на останньому саміті в Брюселі було представлено фінансовий запит, який, схоже, поставив їх у скрутне становище. Президент України Володимир Зеленський озвучив, що війна наступного року обійдеться Україні у 155 мільярдів євро, з яких 70 мільярдів має покрити Європейський Союз на озброєння, армію та підтримку економіки. Для чиновників Єврокомісії ця сума стала неприємним сюрпризом, адже раніше узгоджений кредитний пакет на 90 мільярдів євро мав вистачити до кінця 2027 року.

Очікування, що конфлікт на фронті стихне до кінця 2026 року, а російські ресурси вичерпаються під санкціями, не виправдалися. Росія продовжує військові дії, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі та промисловості, тоді як війна щомісяця потребує астрономічних сум. Ситуацію ускладнює позиція Сполучених Штатів, які, за словами авторів, зосередилися на війні в Ірані, що, своєю чергою, надає Росії ресурси та послаблює санкційний тиск на торгівлю нафтою.

Пошук додаткових коштів та зміни в західній допомозі

Європейцям доводиться шукати додаткові кошти, яких у бюджеті наразі фізично немає. Приблизно 33 мільярди доларів необхідні для підтримки бюджету України, ще 45 мільярдів доларів – на сектор безпеки і оборони, що в сумі становить близько 78 мільярдів доларів, або 70 мільярдів євро. Характер західної допомоги також змінився: замість постачання готової зброї, акцент змістився на фінансування її виробництва безпосередньо Україною. Внутрішні ресурси України вичерпані, а нові стандартні кредити брати більше ніде. Наприкінці вересня Україна стала другим за величиною боржником МВФ, заборгувавши 14,5 мільярдів доларів, що ставить під загрозу післявоєнний дефолт.

Спроби знайти фінансування: позики та заморожені активи

У Брюселі спочатку намагалися відмахнутися від українських розрахунків, шукаючи помилку. Однак після закритих консультацій експерти Єврокомісії визнали катастрофічні масштаби дефіциту. Одним із перших розглядалося варіант випуску спільних європейських облігацій, враховуючи бездоганну фінансову репутацію ЄС. Проте світовий ринок капіталу став жорсткішим і дорожчим через зростання цін на нафту, технологічний бум навколо штучного інтелекту та високі відсоткові ставки центробанків. Це робить обслуговування нового боргу надзвичайно дорогим.

Ситуацію ускладнює боргова криза всередині країн ЄС, зокрема Франції та Бельгії, які позичають гроші під високі відсотки. Крім того, не всі країни-члени одностайні у пошуку фінансової допомоги. Словаччина та Угорщина координують зусилля, аби не бути втягнутими у новий борг, категорично виступаючи проти прив'язки військових потреб України до майбутнього бюджету ЄС. Угорщина, Словаччина, Чехія і Болгарія офіційно відмовилися від участі в новому кредиті, хоча й пообіцяли не блокувати його для інших країн.

Другим, більш радикальним шляхом, є використання заморожених російських активів. На фінансових установах ЄС заморожено близько 210 мільярдів євро активів Центробанку Росії. Країни, що межують з Росією, разом із Нідерландами, Іспанією та Німеччиною, вимагають використати ці кошти для компенсації збитків, завданих Україною. Пропозиція полягає у наданні Україні безвідсоткового кредиту, який буде погашений коштом цих активів. Однак ця ініціатива стикається з опором Бельгії, прем'єр-міністр якої Бартош Де Вевер побоюється хвилі зустрічних позовів та втечі арабських і китайських суверенних фондів. Він вимагає 100% юридичних гарантій компенсації будь-яких збитків від усіх 27 урядів ЄС, на що мало хто готовий піти.

Визначення термінів та дипломатичний тиск

Не отримавши згоди щодо використання російських активів, Брюссель був змушений назвати конкретні цифри і терміни. 23 жовтня прем'єр-міністр Португалії Антоніу Кошта оголосив, що сам ЄС готовий взяти на себе дві третини додаткових 70 мільярдів євро, тобто майже 47 мільярдів. Рішення має бути представлене на спецсаміті лідерів ЄС наприкінці листопада, а остаточне рішення – у грудні. До кінця року Україна ще має отримати близько 30 мільярдів євро з уже погодженого пакету Ukraine Support Package. Риторика Брюсселя стала нервовою, адже Євросоюз більше не має наміру тягнути фінансовий віз самотужки. Відбувається відкритий дипломатичний тиск на Лондон, Токіо, Оттаву та Осло для розподілу фінансового тягаря, особливо враховуючи складну внутрішню ситуацію у Франції напередодні виборів.

70 мільярдів євро – це значна сума, яку неможливо замазати дрібними перерозподілами. Брюсселю доведеться формувати складний фінансовий пазл, дотискаючи союзників по G7, оформлюючи дорогі спільні позики в обхід країн-скептиків та пильнуючи, щоб заморожені російські рахунки не стали розмінною монетою. Зволікання з фінансуванням оборонних заводів та постачання зброї лише збільшує кінцевий рахунок, який доведеться платити вже не траншами на підтримку сусідньої економіки, а екстреними бюджетними асигнуваннями на власну безпеку на східних кордонах ЄС.