23 жовтня Кабінет Міністрів України оголосив про суттєві зміни до системи бронювання військовозобов'язаних. Згідно з новою постановою, ліміт бронювання для підприємств оборонної промисловості та енергетики складає 95%, тоді як для інших бізнес-секторів він залишається на рівні 50%. Для погодження бронювання понад встановлені ліміти створено новий координаційний центр.
Повний текст постанови досі не опубліковано, а наявна інформація базується на заявах урядовців та даних, що циркулюють у мережі. Це викликає питання щодо прозорості процесу та можливих інтерпретацій нових правил. Центральним елементом нововведень є координаційний центр з організації бронювання, який має визначати критерії критичності та рекомендувати щодо надання чи позбавлення статусу бронювання.
Структура та функції координаційного центру
Новий координаційний центр очолюють два співголови – від Міністерства економіки та Міністерства оборони. Офіційно центр надає рекомендації, а остаточне рішення ухвалюють міністерства та обласні адміністрації. Однак, рекомендації центру мають бути обов'язковими для розгляду. Центр буде аналізувати критерії для бронювання, визначати, кому надавати статус, а в кого його відбирати, зокрема, за наявності відповідних документів від правоохоронних органів. Ця структура викликає занепокоєння через недостатню прозорість.
Раніше процес погодження бронювання понад 50% здійснювала міжвідомча робоча група. Новий орган, за чутками, може включати представників СБУ, ГУР, Нацполіції, що свідчить про його потенційну потужність. Уряд прагне знайти баланс між безпековими потребами та суспільним запитом на прозорість і справедливість процедур.
Після критики, центр був переформатований у дорадчий орган. Термін розгляду звернень встановлено на один місяць (сім робочих днів для екстрених випадків), а фінальне рішення залишається за міністерствами та обласними військовими адміністраціями (ОВА). Депутати також пропонували включити до складу центру представників бізнес-асоціацій, проте на цю пропозицію відповіді поки немає.
Зміни для бізнесу та оборонної галузі
Зміни передбачають, що на підприємстві зі 100 військовозобов'язаних, броню матимуть 95%, а п'ятеро підлягатимуть мобілізації. Це суттєво відрізняється від ситуації січня, коли уряд розширював стовідсоткову бронь. Керівники підприємств, що займаються оборонними контрактами, ремонтом мереж після обстрілів, продовжують бронювати персонал повністю, а решту розподіляють у межах лімітів. Директори визначатимуть, хто з допоміжного та обслуговуючого персоналу втратить броню. Це пов'язано з тим, що уряд виявив випадки бронювання співробітників, зв'язок яких з оборонною діяльністю важко пояснити.
Зброярі висловлювали стурбованість будь-якими обмеженнями, адже підготовка інженерів, технологів та операторів верстатів займає роки. Вилучення навіть кількох фахівців може зупинити виробничу лінію. При цьому, за їхніми підрахунками, оборонна галузь становить лише близько 10% від усіх заброньованих, що ставить під сумнів значний вплив цих змін на загальну мобілізацію. Міністерство оборони, яке замовляє озброєння, виступало за максимальне бронювання для оборонки, але 95% стало компромісним рішенням.
Для компаній, яким 95% ліміту недостатньо, передбачена процедура подання обґрунтування до координаційного центру. З 1 грудня планується запровадити новий механізм: підприємства зможуть бронювати 100% персоналу за умови регулярного відряджання частини працівників до війська за попередньо узгодженим графіком, зі збереженням за ними робочого місця та зарплати. Деталі цього механізму, включаючи кількість людей та частоту відряджень, поки що не розголошуються.
Потенційні ризики та невизначеність
Попередні версії постанови, як-от від 13 жовтня, передбачали 85% броні для оборонної промисловості та енергетики, а також виключали з розрахунку квоти батьків трьох дітей, опікунів та студентів. Це викликало значний резонанс, зокрема з боку зброярів, бізнесу та навіть НАЗК, що змусило уряд переглянути показник до 95%. Причинами змін називають зловживання механізмом бронювання, зокрема створення компаній виключно для цієї мети, що призвело до ситуації, коли кількість заброньованих перевищила чисельність армії.
Уряд вже намагався обмежити бронювання через зарплатний фільтр, піднявши поріг до трьох мінімальних зарплат, проте це не дало довгострокового ефекту. Нові адміністративні методи, як-от кабінетні рішення та перевірки, мають спрацювати. Важливим аспектом залишається прозорість процедур, особливо щодо критеріїв визначення критичності та підстав для відкликання статусу бронювання за поданням правоохоронців. Невизначеність щодо конкретних механізмів і строків, а також відсутність повного тексту постанови ускладнюють планування для бізнесу.
Крім того, змінюються критерії для аграріїв, що ускладнює довгострокове планування в галузі. Влада визнає, що існували зловживання, коли значна частина заброньованих фактично не виконувала критичну роботу. Нові правила спрямовані на усунення таких прогалин, але їх ефективність та справедливість залежатимуть від чіткості, прозорості та реального виконання. НАЗК виявило корупційні ризики, зокрема можливість анулювання статусу за папірцем від силовиків, що може бути використано проти незручних компаній.